ПАРЛАМЕНТАРИЗМ ЯК ІСТОРИКО-ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ

Анотація

Мета: здійснена спроба проаналізувати етапи становлення парламентаризму у зв’язку з формуванням і розвитком державності, на різних етапах розвитку цивілізацій, форм його організацій та функціонування. Методи: порівняння, аналізу, аналогії, індукції, дедукції та інші, що служили інструментом відбору матеріалу, та були необхідною умовою досягнення поставленої мети. Результати: проблематика теорії та практики парламентаризму, як історико-правової категорії, розглянута з позиції наукових традицій, що склалися в процесі досліджень у даному напрямку. Дано пояснення, що правові категорії, дефініції, які використовуються в процесі аналізу парламентаризму, як історико-правової категорії, враховують у їх змісті конституційні традиції та норми інших законів, практику державно-правового будівництва. Проведено уточнення щодо розуміння парламентаризму як суспільного явища, під яким розуміються представницькі засади в управлінні. Обговорення: досвід розвитку геополітичних систем показує, що можливість розв’язання життєво важливих проблем загальнодержавного значення так чи інакше, в тій або іншій мірі залежить від масштабу запрошення до процесу прийняття цих рішень людей. Вивчення інституту парламентаризму, форм його організацій та функціонування завжди знаходилось у центрі наукових досліджень, оскільки саме парламентаризм і є правовою та організаційною основою залучення громадян до вирішення найважливіших питань державного будівництва та управління. Теорія розподілу влади стала фундаментом майбутніх концепцій парламентаризму, а також аналізу її елементів в сучасних умовах.