СПОЖИВЧИЙ ЕКСТРЕМІЗМ І НЕЗАВИДНЕ СТАНОВИЩЕ ПРОДАВЦЯ

Анотація

Наші співвітчизники відчули себе більш захищенними під час отримання послуг та купівлі товарів, коли у 1991 році Постановою № 1024-XII Верховної Ради було введено в дію Закон України про захист прав споживачів. Ми звикли до того, що клієнт завжди правий у відносинах із постачальником послуги, продавцем чи виробником товару. Тим не менш, деякі із клієнтів ведуть себе нечесно, тим самим виступаючи споживчими екстремістами.

Українське законодавство має серйозні прогалини щодо даного питання. Більш того, у Законі України про захист прав споживачів можна простежити тенденцію завчасного ставлення до продавця (виконавця робіт, виробника продукції) як до винної та несумлінної сторони, бо саме для такого суб’єкта нашим недосконалим законодавством передбачено більша кількість о обов’язків, аніж прав, при цьому у «постраждалого» споживача - все навпаки.

Метою написання даної статті стало вивчення поняття і сутності споживчого екстремізму (тероризму). Автор спробує знайти дієве рішення для суперечок між продавцем і покупцем. Методологічну основу дослідження склали філософські, ідеологічні, загальнонаукові та спеціальні методи. У даній статті в ході дослідження були проаналізовані такі відомі справи як Liebeck v. McDonald's Restaurants, Microwaved poodles, Armed Robbery in Disneyland та інші. Для ілюстрації описуваного поняття споживчого тероризму автором наводяться найбільш вдалі повсякденні приклади такої поведінки, як на прикладі молоді, так і на прикладі відносин між дорослими людьми та підприємцями. Результатом дослідження стало формування поняття споживчого екстремізму як недобросовісних дій, якими оперують відповідно до закону споживачі з метою отримання прибутку від продавця, а не відновлення свого порушеного права. Також автор з’ясує, що в українському законодавстві немає адекватного регулювання цього питання та запропонує перелік дій, які необхідно вжити при взаємодії зі споживчим екстремістом. Дискусія в статті торкнеться вдосконалення національного законодавства в сфері споживчого тероризму, а також пошуку методів, які необхідно вжити при спілкуванні з терористом-споживачем.