ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРАДІЖКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В ПОЛЬСЬКОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ (СТ. 190А § 2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩІ)
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.49.13439Ключові слова:
персоналізація, образ іншої людини, особисті дані, збиток, травма, крадіжка особистих данихАнотація
Мета: основна мета статті – надати аналіз основних ознак правопорушення, передбаченого в ст. 190a § 2 Кримінального кодексу Польщі, яке полягає у імперсоналізації іншої особи і відомий як крадіжка особистості. Методи: для досягнення вищевказаної мети, в основному, застосовувався догматичний метод. Результати: ст. 190a § 2 стосується певного типу шахрайства, суть якого полягає в привласненні персональних даних іншої особи з використанням іміджу або особистих даних цієї особи, щоб заподіяти жертві шкоду або травму. Злочин є формальним (результат на кваліфікацію не впливає). Злочин вважається закінченим в той момент, коли злочинець видав себе за жертву або зробив вигляд, що він є жертвою. Не має значення, чи були завдані збитки реальними. Злочин може бути скоєно тільки з прямим умислом (dolus coloratus). Дискусія: у той час, як доповнення Кримінального кодексу Польщі складом злочину, пов’язаного з крадіжкою персональних даних особи, в цілому, може бути схвалене, виникають певні сумніви щодо його розміщення в розділі ХХІІІ (Злочини проти свободи). Крім того, слід піддати дискусії питання про визначення виду умислу в цьому складі і питання щодо покарання в кваліфікованому складі цього злочину.
Можна зробити висновок, що злочин крадіжки персональних даних - це тип шахрайства, який полягає у використанні іміджу іншої особи або особистих даних, з тим щоб заподіяти шкоду або травму жертві. Це правопорушення формальне і може бути здійснене лише з прямим умислом. Позитивно оцінюючи введення цього злочину в систему польського кримінального законодавства, треба підняти деякі вже згадані сумніви, однак, посилаючись на розміщення злочину в розділі XXIII (Злочини проти свободи) основний тип правопорушення обмежений до dolus directus coloratus.
Посилання
Journal of Laws No. 72, item 381 // https://books.google.com.ua/ books?id=CIBwCwAAQBAJ&pg=PA140&lpg=PA140&dq=Journal+of+Laws+No+72+item+381.&source=bl&ots=_BYZF-kUkp&sig=uIVhLaP5YsJxMFYFs MGEuDBypRs&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiWicHz79jeAhVBjiwKHUh9DFwQ6AEwAHoECAIQAQ#v=onepage&q=Journal%20of%20Laws%20No%2072%20item%20381.&f=false
Rządowy projekt ustawy o zmianie ustawy - Kodeks karny (accessed: 7 September 2018) //http://orka.sejm.gov.pl/Druki6ka.nsf/wgdruku/3553.
Kulik M. Prawo do prywatności a karalność spowodowania lekkiego uszczerbku na zdrowiu za zgoda pokrzywdzonego. – Prokuratura i Prawo, 1999, No. 10. – Pp. 71–72.
Kopff A. Koncepcja prawa do prywatności i intymności życia osobistego. – Studia Cywilistyczne, vol. XX, Kraków1972. – P. 38. The concept proposed and supported by A. Kopff has been accepted by most scholars of law, and the sphere of private life – as a separate personality right – has become well established in the case law. For example, see judgement of the [Polish] Supreme Court of 18.01.1984, I CR 400/83, OSN 1984, item 195; decision of the Supreme Court of 15.08.1975, I PZ 28/75, OSN 1976, item 198; judgement of the Supreme Court of 13.06. 1980, IV CR 182/80, OSPiKA 1982, item 176.
Zaleski Z. Prawo do prywatności, in: Prawo do prywatności w perspektywie prawniczej i psychologicznej. – Lublin, ed. I.Wiśniewski, 2001. – P. 96.
Radwański A., Olejniczak A. Prawo cywilne- część ogólna. – Warszawa, 2015. – 416 p.
Rządowy projekt ustawy o zmianie ustawy - Kodeks karny (accessed: 7 September 2018). http://orka.sejm.gov.pl/Druki6ka.nsf/wgdruku/3553
Budyn-Kulik M. Kodeks karny. Komentarz do zmian wprowadzonych ustawą z dnia 25 lutego 2011 r. o zmianie ustawy - Kodeks karny, teza 54. Lex el 2011 (accessed: 7 September 2018). This view is shared by A. Lach, Karnoprawna reakcja na zjawisko kradzieży tożsamości, Warszawa 2015, p. 89.
Zoll A. in: Kodeks karny. Część szczególna. Tom II. Część I. Komentarz do art. 117-211a. – Warszawa, ed. A.Wróbel, A.Zoll, 2017. – 593 p.
Królikowski M., Sakowicz A. in: Kodeks karny. Część szczególna, vol. I, Komentarz. Art. 117 -221. Warszawa, ed. M.Królikowski, R.Zawłocki, 2017. – Pp. 590-591.
Sakowicz A. Opinia o zmianie ustawy – Kodeks karny (accessed: 7 September 2018). – P. 7 // http://orka.sejm.gov.pl/ rexdomk6.nsf/Opdodr? OpenPage&nr=3553.
Mozgawa M. Opinia w sprawie projektu ustawy o zmianie ustawy – Kodeks karny (Sejm paper no.3553), (accessed: 7 September 2018). – P. 8 // http://orka.sejm.gov.pl/rexdomk6.nsf/ Opdodr?OpenPage&nr=3553
Wąsek A. Prawnokarna problematyka samobójstwa. – Warszawa, 1982. – Pp. 84-85.
Such proposal was contained also in the opinion of the Criminal Law Codification Commission (Komisja, p.10), (accessed: 7 September 2018) // http://bip.ms.gov.pl/pl/dzialalnosc/komisje-kodyfikacyjne/komisja-kodyfikacyjna-prawakarnego/opinie-komisji-kodyfikacyjnej-prawa-karnego.
