LINGUISTIC EXPERTISE IN HATE SPEECH CASES: PROBABILITY ISSUES
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.77.20791Keywords:
linguistic expertise, hate speech, semantic-textual analysis, discourse analysis, linguopragmatics, evidence substantiationAbstract
The purpose of this article is to provide a comprehensive analysis of the problems of evidence substantiation in the process of linguistic expertise in cases related to hate speech, as well as to identify key challenges and determine directions for improving methodological approaches to the analysis of relevant texts in legal practice. Particular attention is paid to the correlation between linguistic and legal criteria for assessing speech acts that may contain signs of discrimination, hostility, or incitement to violence. Research methods: the study employs a set of general scientific and special methods, including semantic-textual analysis to examine the content structure of speech acts, discourse analysis to take into account social, political, and cultural contexts, and a linguopragmatic approach to determine the communicative intent of the author. In addition, the comparative legal method is used to analyse national and international approaches to defining and identifying hate speech. The application of these methods ensures the interdisciplinary nature and consistency of the research. Results: the study reveals that one of the main problems in proving hate speech cases is the lack of unified terminological definitions and standardized procedures for linguistic expertise, which leads to subjectivity in expert conclusions. Significant difficulties arise in distinguishing factual statements from evaluative judgments, as well as in identifying implicit meanings that may acquire provocative or discriminatory characteristics depending on the context. It is established that extralinguistic factors, including the socio-political situation, the type of discourse, and the characteristics of the digital communication environment, play a decisive role in the interpretation of speech acts. Discussion: the findings demonstrate that the effectiveness of linguistic expertise in hate speech cases largely depends on the application of a comprehensive approach combining linguistic, legal, and social criteria for text evaluation. The necessity of standardizing terminology, developing clear identification criteria, and implementing unified analytical procedures is substantiated in order to enhance objectivity and legal accuracy in the process of evidence substantiation.
References
Ажнюк Л.В. Типологія об’єктів лінгвістичної експертизи і методика їх дослідження. Мовознавство. 2016. № 3. С. 3–18.
Бондарчук В.В., Босак І.А. Особливості проведення семантико-текстуальної експертизи в розслідуванні прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Криміналістичний вісник. 2023. № 2(40). С. 43–53.
Будко Т.В. Судово-лінгвістична та несудова (наукова) лінгвістична експертизи (теоретико-правові аспекти). Криміналістика і судова експертиза. 2016. Вип. 61. С. 306–320.
Харитонова О.І. Авторське право та авторознавча лінгвістична експертиза у цифрову добу: монографія. Одеса: Фенікс, 2017. 220 с.
Шевченко Л.І., Сизов Д.Ю. Лінгвістична експертиза: підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2021. 300 с.
Рекомендація № R(97)20 Комітету Міністрів Ради Європи про «наклепницькі висловлювання». Страсбург: Рада Європи, 1997. URL: https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-r-97-20-pro-naklepnytski-vyslovlyuvannya/ (дата звернення: 24.06.2025).
Михайленко М., Піддубна Н. Українська лінгвістична експертиза: основні вектори дослідження. Collection of scientific papers «SCIENTIA» (May 17, 2024; Sydney, Australia). Сідней: International Center of Scientific Research, 2024. С. 118–120.
Ажнюк Л.В. Словесний екстремізм та його лінгвістична діагностика. Одеський лінгвістичний вісник. 2017. Спецвипуск. С. 7–14.
Ажнюк Л.В. Лінгвістична параметризація мовного злочину: методологічні підходи. Мова і суспільство. 2017. Вип. 8. С. 33–46.
Кондратенко Н.В. Лінгвістична експертиза текстів політичної тематики: загальні принципи та прийоми. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2017. Вип. 12. С. 115–119.
Ажнюк Л.В. Лінгвістична експертиза в Україні: типологія та основні завдання. Studia Ucrainica Varsoviensia. 2016. Вип. 4. С. 25–34.
Ярош А. «Мова ворожнечі» в українському та англійському онлайн-дискурсах. Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. 2023. № 4. С. 238–245. DOI: 10.31733/2078-3566-2023-4-238-245
Богославська М.О. Актуальні питання теорії судових лінгвістичних експертиз. Криміналістика і судова експертиза. 2018. Вип. 63(1). С. 229–234.
Богданова І., Лептуга О. «Мова ворожнечі» в текстах українськомовного медіапростору. Український світ у наукових парадигмах: збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. 2020. Вип. 7. Харків: ХІФТ. С. 211.
Соколова-Височина Я.А. Призначення лінгвістичної експертизи мовлення під час розслідування злочинів проти основ національної безпеки України. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 2. С. 356.
References
Azhnyuk L.V. Typolohiya obyektiv linhvistychnoyi ekspertyzy i metodyka yikh doslidzhennya. Movoznavstvo. 2016. № 3. S. 3–18.
Bondarchuk V.V., Bosak I.A. Osoblyvosti provedennya semantyko-tekstualnoyi ekspertyzy v rozsliduvanni pryynyattya propozytsiyi, obitsyanky abo oderzhannya nepravomirnoyi vyhody sluzhbovoyu osoboyu. Kryminalistychnyy visnyk. 2023. № 2(40). S. 43–53.
Budko T.V. Sudovo-linhvistychna ta nesudova (naukova) linhvistychna ekspertyzy (teoretyko-pravovi aspekty). Kryminalistyka i sudova ekspertyza. 2016. Vyp. 61. S. 306–320.
Kharytonova O.I. Avtorske pravo ta avtoroznavcha linhvistychna ekspertyza u tsyfrovu dobu: monohrafiya. Odesa: Feniks, 2017. 220 s.
Shevchenko L.I., Syzov D.Yu. Linhvistychna ekspertyza: pidruchnyk. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyy tsentr «Kyivskyy universytet», 2021. 300 s.
Rekomendatsiya № R(97)20 Komitetu Ministriv Rady Yevropy pro «naklepnytski vyslovlyuvannya». Strasburh: Rada Yevropy, 1997. URL: https://cedem.org.ua/library/rekomendatsiya-r-97-20-pro-naklepnytski-vyslovlyuvannya/ (data zvernennya: 24.06.2025).
Mykhaylenko M., Piddubna N. Ukrayinska linhvistychna ekspertyza: osnovni vektory doslidzhennya. Collection of scientific papers «SCIENTIA» (May 17, 2024; Sydney, Australia). Sidney: International Center of Scientific Research, 2024. S. 118–120.
Azhnyuk L.V. Slovesnyy ekstremizm ta yoho linhvistychna diahnostyka. Odeskyy linhvistychnyy visnyk. 2017. Spetsvypusk. S. 7–14.
Azhnyuk L.V. Linhvistychna parametryzatsiya movnoho zlochynu: metodolohichni pidkhody. Mova i suspilstvo. 2017. Vyp. 8. S. 33–46.
Kondratenko N.V. Linhvistychna ekspertyza tekstiv politychnoyi tematyky: zahalni pryntsypy ta pryyomy. Aktualni problemy filolohiyi ta perekladoznavstva. 2017. Vyp. 12. S. 115–119.
Azhnyuk L.V. Linhvistychna ekspertyza v Ukrayini: typolohiya ta osnovni zavdannya. Studia Ucrainica Varsoviensia. 2016. Vyp. 4. S. 25–34.
Yarosh A. «Mova vorozhnechi» v ukrayinskomu ta anhliyskomu onlayn-dyskursakh. Naukovyy visnyk Dniprovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. 2023. № 4. S. 238–245. DOI: 10.31733/2078-3566-2023-4-238-245
Bohoslavska M.O. Aktualni pytannya teoriyi sudovykh linhvistychnykh ekspertyz. Kryminalistyka i sudova ekspertyza. 2018. Vyp. 63(1). S. 229–234.
Bohdanova I., Leptuha O. «Mova vorozhnechi» v tekstakh ukrayinskomovnoho mediaprostoru. Ukrayinskyy svit u naukovykh paradyhmakh: zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody. 2020. Vyp. 7. Kharkiv: KHIFT. S. 211.
Sokolova-Vysochyna Ya.A. Pryznachennya linhvistychnoyi ekspertyzy movlennya pid chas rozsliduvannya zlochyniv proty osnov natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny. Porivnyalno-analitychne pravo. 2018. № 2. S. 356.
