Аналітична модель безпроводової локальної мережі

Автор(и)

  • О. М. Дишлюк Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.9283

Анотація

Розглянута безпроводова локальна мережа. Оскільки канал зв’язку в безпроводових мережах має обмежену пропускну здатність та використовується одночасно всіма станціями, то процес функціонування такої мережі можна змоделювати, використовуючи протоколи випадкового множинного доступу. Для опису та побудови аналітичної моделі безпроводової мережі застосовується система масового обслуговування з повторними викликами. Визначено розподіл ймовірностей станів каналу та основні імовірнісно- часові характеристики мережі

Посилання

Yang Т., Templeton J.G.C. A survey on retrial queues // Queueing Systems. - 1987.-№3,-P.201-233.

Кузнецов Д.Ю., Назаров A.A. Адаптивные сети случайного доступа. - Томск: Дельтаплан, 2002. - 254 с.

Рошан П., Лиэри Д. Основы построения беспроводных локальных сетей стандарта 802.11.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. — 304 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 23 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).