Інформаційні технології в задачах гідродинаміки
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.4.9139Анотація
Розглядається застосування прикладних пакетів MathCad і MatLab до розв’язку задач про течії з вільними поверхнями в рідині. Використовуючи метод малих збурень і основні рівняння гідродинаміки ідеальної рідини, досліджуються форми вільних поверхонь в рідині, яка наділена властивостями реальних рідин. Приведені програми задач в середовищах MathCad і MatLab, а також числові і графічні результати розрахунківПосилання
Буйвол В.М., Фоміна Н.Б. Наближений метод розрахунку суперкаверн // Вісник НАУ, №3-4, 2007. - С. 166- 169.
Буйвол В.М. Концепція гіпотетичних течій//Вісник НАУ, №1, 2004. - С.176-179.
Логвинович F.B. Гидродинамика течений со свободными границами. - К.: Наук, думка, 1969. - 208 с.
Гузевский Л.Г., Численный анализ кавитационных течений. Новосибирск, 1979, 36 с., (препринт), Ин-т Теплофизики СО АН СССР.
Буйвол В.Н. Тонкие каверны в течениях с возмущениями - К.: Наук, думка, 1980.-296 с.
Буйвол В.М., Логвинович Г.В., Шевчук Ю.Р., Система уравнений возмущенного движения тонких каверн. Доповіді АН УРСР, серія А, 1985, №10. -
С.103-106.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).