Базові методи вимірювань параметрів якості обслуговування в мережах передачі даних

Автор(и)

  • В. Є. Курушкін Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.9064

Анотація

Розглянуто основні методи вимірювань параметрів якості обслуговування з використанням телекомунікаційного обладнання, зокрема на прикладі застосування обладнання, що реалізує технологію Фрейм Рілей. Показано, що шлейфова схема вимірювань найбільш придатна в процедурах оцінювання якості обслуговування в мережах передачі даних

Біографія автора

В. Є. Курушкін, Національний авіаційний університет

Інститут інформаційно-діагностичних систем

Посилання

Дедков В.К., Северцев Н.А. Основные вопросы эксплуатации сложных систем-М.: Высшая школа, 1976. - 405 с.

Сычев Е.И. Оценка влияния измерительного контроля на надежность технических систем // Надежность и контроль качества - 1979 - №10. -С. 18- 26.

Уланский В.В., Мукан О.В. Определение

показателей достоверности контроля пригодности радиоэлектронных систем // Контроль и управление техническим состоянием авиационного и радиоэлектронного оборудования: Сб.научн.тр. - К.: «КНИГА», 198б с. 32-90.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 19 (2007)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).