Комп’ютерне моделювання послідовносних нанопристроїв

Автор(и)

  • О. С. Мельник Національний авіаційний університет
  • В. О. Козаревич Національний авіаційний університет
  • Д. С. Ходимчук Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.4.8041

Ключові слова:

квантовий комірковий автомат, мажоритарний елемент, послідовності нанопристрої, зони синхронізації провідників

Анотація

Виконується моделювання квантових коміркових автоматів з використанням автоматизованої системи проектування QCADesiner

Біографія автора

О. С. Мельник, Національний авіаційний університет

к.т.н.

Посилання

Lent C.S. Quantum cellular automata / Lent C.S., Tougaw P.D. // Nanotechnology, vol. 4, no. l, - January I993 Р. 49-57.

Melnyk. O.S. Programmable nanoelectronics gates / Melnyk. O.S., Trokhimenko. N.V., Onyschuk. O.V. // Electronics and Control Systems, no. 4, 2013, Р. 68-73.

Пакулов Н.Н. Мажоритарный принцип построения надежных узлов и устройств ЦВМ / Пакулов Н.Н. – М.: Сов. радио – 1974.

Walus K. QCADesiner: A CAD Tool for an Emerging Nano-Technology / Walus, K. // Micronet Annual Workshop –2003.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-17

Номер

Том 4 № 48 (2014)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).