Визначення частотних спектрів для статечних функцій часу

Автор(и)

  • О. Ю. Красноусова Национальный авиационный университет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6791

Анотація

Запропоновано методику визначення спектральних густин S для деяких статечних функцій часу, які є неінтегріруемих сигналами. Наведено приклади використання отриманих виразів S для визначення спектрів інших неінтегріруемих сигналів, а також інтегруються сигналів (без обчислення інтегралів Фур'є)

Біографія автора

О. Ю. Красноусова, Национальный авиационный университет

Институт электроники и систем управления; канд. техн. наук

Посилання

Корн Г., Корн Т. Справочник по математике. – М.: Наука, 1978. – 832 с.

Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. – М.: Высш. шк., 1988. – 448 с.

Єгоршин Ю.О., Красноусова О.Ю. Використання властивостей δ-імпульсів при визначенні спектрів сигналів // Вісник НАУ. – К.: НАУ, 2007. – Вип. 2. – С. 6–9.

Єгоршин Ю.О., Красноусова О.Ю. Определение спектров неинтегрируемых сигналов мультипликативных комбинаций степенной и гармонических функций // Електроніка і системи управління. – К.: НАУ, 2007. – Вип. 4. – С. 55–60

##submission.downloads##

Опубліковано

2008-12-20

Номер

Том 2 № 24 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).