Автоматизація процесу побудови логіколінгвістичної моделі простого речення
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6759Анотація
Сформульовано основні підходи для вирішення проблеми формалізації текстової інформації та методів її представлення з метою виявлення логічних протиріч, ознайомлено з основними принципами формалізації інформації, запропоновано алгоритм автоматизованого формування логіко-лінгвістичних моделей простих речень, продемонстровано роботу системи на прикладіПосилання
Широков В.А., Бугаков О.В., Грязнухіна Т.О. та ін. Корпусна лінгвістика. – К.: «Довіра», 2005. – 471 с.
Поспєлов Д.А. Логико-лингви стические модели в системах управления. – М.: Энергоиздат, 1981. – 232 с.
Кузнецов О.П., Адельсон Вельский Г.М. Дискретная математика для інженера. – М.: Энергия, 1980. – 344 с.
Джордж Ф., Люгер Искусственный интеллект: стратегии и методы решения сложных проблем, 4-тое издание. – М.: ООО «Вильямс», 2005. – 864 с.
Попов Э.В. Общение с ЭВМ на естественном языке. – М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1982. – 360 с.
Джарратано Д. Экспертные системы: принципы разработки и программирование, 4-е издание.: Пер. с англ. – М.: ООО «Вильямс», 2007. – 1152 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
2008-12-20
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).