Спеціалізовані способи структурування бази знань автоматизованої системи діагностування складного об`єкта авітехніки

Автор(и)

  • Ю. М. Чоха Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6482

Анотація

Обґрунтовується необхідність застосування концептуального підходу до способів формування бази знань,  що забезпечує роботу автоматизованої системи діагностування та підтримки прийняття рішень авіаперсоналу в умовах регулярної експлуатації типового складного динамічного об’єкта авіаційної техніки

Біографія автора

Ю. М. Чоха, Національний авіаційний університет

д.т.н.

Посилання

Гаврилова Т.А. Базы знаний интеллектуальных систем / Т.А. Гаврилова, В.Ф. Хорошевский.—С-Пб.: Питер, 2001.–384с.

Введение в экспертные системы / [научн. ред. П. Джексон] —М.: Изд.Дом «Вильямс», 2001.– 624с.

Чоха Ю.М. Прикладні автоматизовані системи діагностування та підтримки прийняття експлуатаційних рішень: Методи, моделі, інформаційні технології: Монографія /Ю.М.Чоха, В.В.Кретов.—К.: Ун-т Україна, 2010.–488с.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 42 (2013)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).