Застосування технології предметно-орієнтованого моделювання для проектування мета матеріалів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.6440Анотація
Розглянуто принципи інформаційної технології предметно-орієнтованого моделювання (Domain Specific Modelling, DSM) для фізичних предметних областей (ПрО). Даний підхід був практично реалізований в інструменті, що отримав назву VEPM (Visual Environment for Physical Modelling). Основна ідея VEPM полягає у використанні базових (тобто відповідних вимірностям простору) геометричних об’єктів для побудови метамоделі фізичних ПрО. Метамодель надає можливість розробки моделей ПрО шляхом створення просторових структур і завдання на них розподілів фізичних властивостей. Розглянуто конкретний приклад застосування VEPM для моделювання мета матеріалів
Посилання
V. Cerdán-Ramírez, B. Zenteno-Mateo, M.P. Sampedro et al. Anisotropy effects in homogenized magnetodielectric photonic crystals, J. Appl. Phys. 106, 103520 (2009).
Steven Kelly and Juha-Pekka Tolvanen. Domain-Specific Modeling: Enabling Full Code Generation. Wiley-IEEE Computer Society Pr. – 2008. 427 p.
Теория R-функций и некоторые ее приложения // В.Л. Рвачев. Киев: На-ук. думка 1982. 552 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).