Послідовний метод оцінювання параметру масштабу щільності розподілу ймовір-ностей

Автор(и)

  • М. Ю. Заліський

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.6431

Анотація

Розглянуто алгоритми послідовного оцінювання параметру масштабу щільності розподілу ймовірностей, визначено основні характеристики розроблених алгоритмів та отримані аналітичні співвідношення для їх розрахунку

Посилання

Вальд А. Последовательный анализ. – М.: Физматиздат, 1960. – 328 с.

Де Гроот М. Оптимальные статистические решения. – М.: Наука, 1974. – 496 с.

Заліський М.Ю., Соломенцев О.В. Метод послідовного оцінювання параметрів статистичних розподілів // Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2008. – № 2 (24). – С. 80–85.

Заліський М.Ю., Соломенцев О.В. Про один метод послідовного оцінювання // Електроніка та системи управління: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2009. – № 1. – С. 26–32.

Заліський М.Ю., Соломенцев О.В. Послідовний метод оцінювання параметру зсуву щільності розподілу ймовірностей // Електроніка та системи управління: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2009. – № 2. – С. 75–80.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-09-14

Номер

Том 3 № 31 (2010)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).