Дослідження модернізації стандарту передачі даних ARINC629

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.80.19777

Ключові слова:

ARINC 629, технологія, інтерфейс, режим, шина, структура, CDB, LRU, DTC, модель, вита пара, оптоволокно, ієрархічність

Анотація

Станом на 2024 рік, через забезпечення високої надійності та ефективної передачі даних між різними системами літака, що підвищує безпеку та ефективність польотів, стандарт системи цифрового шинного обміну даними ARINC 629 все ще використовується в різних моделях літаків: Boeing 777-200/300/ER/F, Boeing 787-8/9, Boeing 747-8, Airbus A350-900/1000, Airbus A380-800, Embraer E-190/E-195, Bombardier CRJ900/1000, Sukhoi Superjet 100. Літаки, перелічені вище, використовують ARINC 629 для передачі даних між різними системами: управління польотом (FMS), управління двигунами (ECS), кондиціонування повітря (AC), освітлення (L), зв'язку (C). У статті пропонується заміна матеріалу передачі сигналу на оптоволоконну технологію. Звісно, існують модернізації даного стандарту у більш нові, типу стандарту ARINC 818 [11, 12]. Проте, впровадження цих стандартів мають більш спеціалізовану та не гнучку реалізацію.

Посилання

Пилипенко О. Наземно-бортові системи випробувань та діагностики вертолітних редукторів. Технічні науки та технології. 2023. № 2(32). С. 60–77. DOI: 10.25140/2411-5363-2023-2(32)-60-77.

Аркушенко П. Л. та ін. Аналіз можливостей та досвіду застосування систем бортових вимірювань для проведення випробувань безпілотних літальних апаратів. Контроль космічного та повітряного простору. 2020. № 4. С. 9–14. DOI: 10.26906/SUNZ.2020.4.009.

Обносов К. В., Ковбаса Д. Г. Порівняльний аналіз модернізованого літака Су-27 з аналогами НАТО. Інженерно-авіаційне забезпечення: зб. наук. праць кафедри авіації. 2021. № 1(8). С. ІІ-72–ІІ-76.

Свид І. В., Старокожев С. В. Розподілена обробка радіолокаційної інформації систем спостереження повітряного простору. Радіотехніка. 2023. № 1. C. 155-165. DOI: 10.30837/rt.2023.1.212.15.

Андрушко М. В., Шейн І. В. Обґрунтування необхідності удосконалення системи накопичення вимірювальної інформації під час випробувань. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2020. Вип. 3. С. 4–9. DOI: 10.37701/dndivsovt.3.2020.01.

Кривонос В. М. та ін. Удосконалення сучасних бортових засобів об’єктивного контролю повітряних суден. Теоретичні основи розробки та експлуатації систем озброєння. 2021. № 67. С. 75–80. DOI: 10.30748/soivt.2021.67.09.

Тертишнік Є. М. та ін. Аналіз шляхів удосконалення бортових засобів реєстрації, обробки параметричної інформації для літальних апаратів Збройних Сил України. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. 2022. Вип. 3(13). С. 121–128. DOI: 10.37701/dndivsovt.13.2022.13.

В Україні тривають випробування МіГ-29 глибокої модернізації. АРМІЯ INFORM. 2021. URL: https://armyinform.com.ua/2021/12/13/v-ukrayini-tryvayut-vyprobuvannya-mig-29-glybokoyi-modernizacziyi/. (дата звернення 25.08.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-13

Номер

Том 4 № 80 (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).