Методологія для тестування мов для вбудованих систем авіоніки
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.70.16846Ключові слова:
інформаційне забезпечення, мови програмування, метамодельАнотація
У цій статті ми проаналізували шість тестових мов. Було визначено чотири власні мови, які зараз використовуються в авіоніці для циклічного тестування вбудованих систем авіоніки на різних рівнях інтеграції та зрілості системи, що тестується. Ми використовуємо Eclipse Modeling Framework зі спеціалізованою мовою моделювання Ecore для формалізації різних цікавих концепцій. Це дозволить нам отримати доступ до ряду існуючих інструментів для створення спеціальних редакторів, валідаторів і генераторів коду. Інженери-випробувачі матимуть багате середовище для визначення власних тестових моделей на основі метамоделі. Ми пропонуємо абстрагуватися від існуючих пропрієтарних рішень реалізації та працювати на загальному рівні проектування. Для цього існують і можуть бути використані методи розробки зрілих моделей. Запропонований підхід полягає в тому, щоб надати спільний доступ до специфікацій тестування високого рівня та автоматично підтримувати весь ланцюжок розробки та виробництва коду.
Посилання
Hayley J., Reynolds R., Lokhande K., Kuff-ner M., Yenson S. Human-systems integra-tion and air traffic control. Lincoln laborato-ry journal. – № 19. – 2012. – Р. 34-49.
Konakhovych H., Kozlyuk I., Ko-valenko Y. Specificity of optimization of performance indicators of technical opera-tion and updating of radio electronic sys-tems of aircraft. System research and infor-mation technologies. – 2020. – Р. 41-54.
Kovalenko Y. A programmable logic controller (PLC). Programming language structural analysis. Advances in Intelligent Systems and Computing. – 2017. – P. 234-242.
Kozlyuk I., Kovalenko Y. Reliability of computer structures of integrated modular aviation for hardware configurations. System research and information technolo-gies. – 2021. – P. 84-94.
Ghannem A., Hamdi M., Kessentini M., Ammar H. Search based requirements traceability recovery: A multi-objective approach. Proc. IEEE Congress on Evolu-tionary Computation (CEC). – 2017. – P. 1183–1190.
Z. Jiang, T. Zhao, S. Wang, H. Ju. New model-based analysis method with multiple constraints for integrated modular avionics dynamic reconfiguration process. – 2020. – 574 p.
Montano G., McDermid J. Human involvement in dynamic reconfiguration of integrated modular avionics. 2008 IEEE/AIAA 27th Digital Avionics Systems Conference, 2008. – 2008. – Р. 4.A.2-1-4.A.2-13.
ARINC Specification 653. Avionics application software standard interface. – 2018. [Electronic resource]. – Access point: https://www.sae.org/standards/content/arinc653p3a-1/
Committee, AE ARINC 664 Aircraft Data Networks, Part7: Avionics Full Duplex Switched Ethernet (AFDX) Network. Tech-nical Report. – 2005. – 150 p.
Kovalenko Y., Kozlyuk I. Imple-mentation of the integrated modular avion-ics application development complex ac-cording to the arinc653 standard. The Bulle-tin of Zaporizhzha National University: Physical and mathematical Sciences. – 2020. – P. 28-36.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
