Макрооператорна організація обчислювального процесу
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.67.16193Ключові слова:
макрооператор, багатооперандна обробка, ланцюгові дроби, порозрядний конвеєрАнотація
Запропоновано реалізацію обчислювального процесу шляхом використання макрооператорів на базі багатооперандних методів обробки, апарату ланцюгових дробів макрооператорів з порозрядним конвеєрним обчисленням. Така організація не має недоліків відомих рішень, а саме паралельних форм і тому є альтернативною для побудови нових високопродуктивних комп'ютерних архітектур. За такої організації застосовується розрядно-логарифмічне представлення даних, у якому ненульові розряди операндів кодуються як кодів значень їх вагових коефіцієнтів. Непозиційні властивості такого кодування дозволяють виконувати незалежну паралельну обробку операндів різних математичних виразів.
Таким чином на початковому етапі обчислень у галузі алгоритму або алгоритмі в цілому виконується трансформація у форму, що визначається макрооператором багатооперандної обробки, ланцюговим дробом або комбінаціями з вищеназваних. Нова, отримана форма розглядається як конвеєр одноступінчастий або багатоступінчастий, в якому обчислення виконуються одночасно без правил послідовних залежних перетворень, таким чином долаючи залежність за даними. Загальна продуктивність щодо результату зростає до продуктивності щаблі конвеєра без витрат з його розгін. Іншим показником продуктивності є еквівалентна кількість операцій, виконане у новій формі представлення алгоритму чи його гілки.
Посилання
Гамаюн В.П. Макрооператорные методы вычисления многоместных произведений // Микропроцессорные системы и их применение. – К: Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова АН УССР,1990. – С. 23-28.
Гамаюн В.П. Организация вычислений при разрядно-логарифмическом представлении данных. – К., 1996. – 17 с. – (Препр. / НАН Украины; Институт кибернетики им. В.М. Глушкова; 96-9).
Гамаюн В.П. Макрооператорная организация вычислений с преобразованием многорядного кода // УСиМ. – 1997. – №4/5. – С. 20-23.
Гамаюн В.П. Организация обработки в многооперандных вычислительных структурах. – К., 1996. – 20 с. – (Препр. / НАН Украины; Институт кибернетики им. В.М. Глушкова; 96-3).
Гамаюн В.П. Концепция многооперандной обработки. – К.: 1997. – 30 с. – (Препр. / НАН Украины; Институт кибернетики им. В.М. Глушкова; 97-8).
Гамаюн В.П. Способ ускоренного преобразования многорядного кода в однорядный // УСиМ. – 1995. – №4/5. – С. 10-14.
Гамаюн В.П. О повышении эффективности методов операции деления // Методы и средства обработки информации в системах реального времени. – К.: Ин-т кибернетики имени В.М. Глушкова АН УССР, 1990. – С. 23-33.
Гамаюн В.П. Метод реализации макрооператоров с делением// УСиМ. – 1993. – № 2. – С. 25-29.
Гамаюн В.П. Алгоритм ускоренного выполнения последовательных вычислений // Проблеми інформатизації та управління: Зб.наук.пр. – К.: НАУ, 2007. – Вип. 1(19). – С. 32-36.
Скоробагатько В.Я. Теория ветвящихся цепных дробей и её применение в вычислительной математике. – М.: Наука, 1983. – 312 с.
Некоторые вопросы вычислительной математики. – К.: 1980. – 25 с. – (Препр. / АН УССР Институт Кибернетики; 80-41).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
