КОРІОЛІСОВИЙ ВІБРАЦІЙНИЙ ГІРОСКОП З МЕТАЛЕВИМ ЦИЛІНДРИЧНИМ РЕЗОНАТОРОМ
Анотація
Коріолісовий вібраційний гіроскоп (КВГ) є датчиком кутової швидкості без частин, що обертаються. Цей гіроскоп, який використовує як резонатор металевий циліндр, порівняний за габаритами з багатьма типами мікромехапічних гіроскопів (ММГ) [1], що інтенсивно розробляються в Європі та США. В даний час КВГ з кварцовим резонатором [2] був визнаний у США найбільш надійним гіроскопом, що налічує 4.5 мільйона годин напрацювання на відмову та прийнятий фірмою Нортроп Груммен (Northrop Grumman) до серійного виробництва.
Посилання
W. Geiger, U. Breng, Р. Leinfelder and others «The Micromechanical Coriolis Rate Sensor pCORS II.- Symposium Gvrotechnology, Stattgart. 16-17 September. 2003. pp.5.1-5.9.
D. D. Lynch, A. Matthews, G. T. Vart «Transfer of Sensor Technology from Oil-Drilling to Space Application.- 5-th S.Petersburg Int.Conference on Integrated Navigation Systems, Ed. V.G. Peshekhonov. May 25-27, 1998, pp. 27-36.
V. V. Chikovani «Precision angle orientation measurement with the use of inertial measuring unit employing low accuracy optical gyros».- Proc. of SPIE. v. 2729, 1995. pp. 182-190.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
