Визначення топологічного простору мережі Інтернет
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.66.15716Ключові слова:
Інтернет, топологія, топологічний простір, глобальна маршрутизаціяАнотація
Топологією комп’ютерної мережі називають визначений її архітектурою спосіб організації чи взаємного розташування її елементів, до яких входять всі види пристроїв мережі (кінцеві пристрої, комутатори, маршрутизатори, подовжувачі, таке інше, та власне з’єднання). Оскільки відомо, що Інтернет є об'єднанням комп'ютерних мереж, і сутність його саме в цьому об'єднанні за принципами загальної логічної адресації та маршрутизації, варто розглядати «топологію Інтернет» саме на логічному рівні, де описуються потоки даних.
Відсутність конкретного визначення топології Інтернет як поняття, та, водночас, проведення дослідження топології Інтернет, є протиріччам, що є перепоною на шляху пошуку методів вдосконалення мережі та захисту від кібернетичних атак, зокрема, її системи глобальної маршрутизації.
Тому запропоновано варіант формулювання поняття «топологія Інтернет» через математичне визначення топологічного простору глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, що утворений системою глобальної маршрутизації на множині з’єднань між вузлами – автономними системами. Також показано, що маршрути, які несуть інформацію про доступність мережевих префіксів, є елементами топології. Це відкриває шлях до використання методів топології для дослідження топологічного простору Інтернет.
Посилання
Олифер В.Г., Олифер Н.А. 54 Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е изд, 2006. – 958 с.
Y.Rekhter, D. Estrin, S.Hots. A Unified Approach to Inter-Domain Routing. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://tools.ietf.org/html/rfc1322.
Y.Rekhter, T.Li S.Hares. A Border Gateway Protocol 4 (BGP-4). [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://tools.ietf.org/html/rfc4271.
Зубок В.Ю. Дослідження зв’язку між топологією та ризиком в наслідок кібератак на глобальну маршрутизацію / В.Ю. Зубок, В.В. Мохор // Моделювання та інформаційні технології. – ISSN: 2309-7647. – 2018. – №85. – С. 23-26.
He Y., Siganos G., Faloutsos M. “Internet Topology” In: Meyers R. (eds) Encyclopedia of Complexity and Systems Science. Springer. – 2009.
K.L. Calvert, M.B. Doar, E.W. Zegura. "Modeling Internet topology," in IEEE Communications Magazine. – Vol. 35, №6. – Р. 160-163.
Faloutsos M. On Power Law Relationships of the Internet Topology / Faloutsos M., Faloutsos P., Faloutsos C .// Comput. Commun. Rev. – 1999. – №.29. – C. 251-263
Krioukov D. The Internet AS-Level Topology: Three Data Sources and One Definitive Metric / D. Krioukov // SigComm Computer Communication Review. – Vol.36, issue 1. – C. 17-26.
Barabasi A.-L. Scale-Free Networks / A.-L. Barabasi, E. Bonebau // Scientific American. – 2003.– Vol. 5. – C. 50-59.
G. Huston. “Why Securing BGP is So Damn Hard”. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: https://blog.apnic.net/2019/09/19/why-is-securing-bgp-just-so-damn-hard/.
Kelley J. General Topology / John L. Kelley. – Dover Books on Mathematics (Reprint Edition). – 2017. – 320 p.
Живицкая Е. Топологические свойства сложных логистических систем / Е.Н. Живицкая // Доклады БГИУР. – №8. – 2012.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).