Реалізація модему з високої пропускної здатністю на основі чипу CPLD типу COOL RUNNER-II

Автор(и)

  • В. Н. Опанасенко
  • С. Б. Завъялов

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2(62).14471

Ключові слова:

Модулятор, Демодулятор, Модем, CPLD

Анотація

Розглянуто реалізацію модему, що складається з двох блоків - модулятора і де-модулятора, які розташовано в одному корпусі мікросхеми XC2C32-3-PC44 серії Cool Runner-II., яка відрізняється від інших CPLD високою швидкодією і малою споживаною потужністю. Швидкодію модему (пропускна здатність каналу) становить до 40Мб/сек. Розробка модему здійснена з використанням системи проектування WebPack ISE, при цьому для опису загальної схеми проекту використовує схематичний редактор, для опису роботи автоматів - редактор діаграм станів (State Editor), для опису таблиці кодування - мову VHDL. Достовірність отриманих результатів підтверджується верифікацією розробленої структури модему методом моделювання. В результаті моделювання за допомогою системи моделювання ModelSim XE отримано часові діаграми роботи модему.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-10

Номер

Том 2 № 62 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).