Оптимізація розкладу руху повітряних суден за умовами протиріч у цільових функціях
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11474Анотація
В даній статті описане дослідження методів графічного планування авіаліній, що базується на теорії графів. Розглянуті можливості використання цієї теорії при проектуванні оптимального графіку інтенсивності руху повітряного транспорту середніх і великих авіаліній. Обрані та випробовані найбільш прийнятні рішення з точки зору проектування оптимального графікуПосилання
Коффман Э, Г. Теория расписаний и вычислительные машины. - М.: Наука, 1984. - 334 с.
Танаев В. С. Теория расписаний. - М,: Наука, 1989. - 327 с.
Лаки М. Введение в методы оптимизации. - М.: Наука, 1977. - 344 с.
Реклейтис Г., Рейвиндрон А., Рэгсдел К. Оптимизация в технике; В 2- х кн. Кн. 1. Пер. с англ. - М.: Мир, 1986. - 349 с.
Численные методы условной оптимизации / Под ред. Ф. Гилла и У. Мюррея: Пер. с англ, под ред. А.А. Петрова: М.: Мир, 1977.-290 с.
Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа. - М.: Наука, 1981.-488 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).