Використання теорії «sheme» для вирішення задач розподілу матеріальних ресурсів

Автор(и)

  • Є. Б. Артамонов Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11414

Анотація

Історія розвитку еволюційних алгоритмів нараховує більше двадцяти років, Було розроблено сотні методів і тисячі -алгоритмів, але ця тема ще довго буде залишатися невичерпною. Так і у цій статті розглядається використання генетичним алгоритмом теорії «віїсте» для розподілу інвестицій, а також можливість формування мінімальних вимог щодо параметрів інвестиційних проектів

Посилання

Вороновский Г.К. и др. Генетические алгоритмы, искусственные нейронные сети и проблемы виртуальной реальности, монография, - X.: Основа, 1997. - 112 с.

Артамонов Є.Б., Артамонова В.О. Удосконалення генетичного алгоритму для вирішення оптимальних задач із змінною мірою точності, - Київ, V Міжнародна науково-технічна конференція Авіа-2003 - С. 14.135.

Батищев Д.И., Скидкина Л.Н. Глобальная оптимизация с помощью эволюционно-генетических алгоритмов / ВГТУ, Воронеж, Традиция, 1994. - 150 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 12 (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).