Алгебраїчний аналіз сильно зв’язних графів мереж

Автор(и)

  • А. А. Волков Национальный авиационный университет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11356

Анотація

Сильно зв’язний граф мережі представляється у вигляді кінцевомірного векторного простору, що породжений його ребрами з визначними на ньому базисами взаємно ор- тоональних підпростірів незалежних узагальнених вузлів і незалежних циклів. Використовується апарат лінійної алгебри для узагальнення методів отримання матричних операторів лінійних перетворень незалежних узагальнених вузлів и незалежних циклів та визначення їх взаєможалежності

Біографія автора

А. А. Волков, Национальный авиационный университет

Институт информатики, д-р техн. наук

Посилання

Берж К. Теория графов и ее применение. -М.: Изд-во иностранной литературы, 1962. - 320 с.

Волков А. А. Моделирование систем графами// Вісн. КМУЦА, 1998. - №1. - С. 268-279.

Волков А. А. Построение и структура моделирующих графов сложных систем // Системні дослідження та інформаційні технології. - К.: 2000. - №2. -С. 118-132.

Ф. Р. Гонтмахер. Теория матриц. - М.: Наука, 1967. - 575 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 10 (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).