ЄВРОПЕЙСЬКА ПОРТРЕТНА МІНІАТЮРА У ПРОСТОРІ МУЗЕЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.11

Ключові слова:

портретна мініатюра, мініатюра, європейська портретна мініатюра, музейна комунікація

Анотація

Дослідження присвячене впливу портретної мініатюри на розвиток музейної комунікації, зокрема її ролі у формуванні музейних колекцій та виставкової діяльності. Акцентовано на зростаючому інтересі до мініатюр як засобу збереження культурної спадщини та їхньому значенні у діалозі між минулим та сучасністю через музейні експозиції. Наведено аналіз викликів і перспектив використання мініатюр у музейній практиці, з особливою увагою до технологій збереження та презентації творів. У роботі представлено історичний контекст виникнення та розвитку портретної мініатюри в Європі, з акцентом на технічні та художні особливості, які відрізняють цей жанр від інших форм портретного мистецтва. Мета статті полягає у комплексному аналізі ролі портретної мініатюри в історичному, культурному та музейному контексті Європи, а також визначення стратегій її ефективної інтеграції у сучасну музейну комунікацію. У роботі висвітлено історичну цінність та унікальність портретних мініатюр та, водночас, і виклики, пов’язані з їхнім збереженням, презентацією та доступністю для сучасних аудиторій. Методологія. У роботі було використано історичний та порівняльно-історичний методи, що дозволили простежити виникнення явища мініатюрного портрету та його розвиток технологій виготовлення. Завдяки системному та культурологічному методу було прослідковано роль мініатюрних портретів як важливого феномену у соціальних відносинах упродовж XVI–XIX ст. Методи узагальнення, синтезу та аналізу було застосовано для отримання висновків і рішень щодо презентації мініатюрних портретів. Результати. Європейська портретна мініатюра є не тільки винятковим мистецьким явищем, а й важливим елементом у системі музейної комунікації, що сприяє глибшому розумінню культурного та історичного контексту. Здійснено аналіз стилів та технік, що застосовувалися митцями різних епох, від Ренесансу до Неокласицизму, підкреслюючи важливість мініатюри як засобу особистісного та культурного вираження. Встановлено сучасні методи діджиталізації та віртуальної реалізації музейних колекцій, що дозволяють широкій аудиторії досліджувати мініатюри в деталях, виходячи за межі фізичного простору музеїв. Наукова новизна. У роботі представлено засоби цифрової діджиталізації та віртуальної візуалізації мініатюрних портретів у музейних експозиціях, що відкривають нові горизонти для доступу до творів мистецтва, зберігаючи їх для майбутніх поколінь, а також забезпечуючи нові форми інтерактивності та освітньої взаємодії з публікою. Запропоновано рекомендації щодо оптимальних умов зберігання та консервації, а також методи реставрації, що дозволяють відновити оригінальний вигляд мініатюр без пошкодження їхньої історичної цінності з огляду на виклики, пов’язані із фізичним збереженням мініатюр, такі як вплив світла, вологість та температурні коливання. Наголошено на ролі мініатюр у музейній комунікації та застосування матеріалів про мініатюрні портрети в освітніх програмах. З’ясовано, як музеї можуть ефективно втілювати цифрові технології для створення глибших та більш значущих музейних досвідів, що сприяють культурному обміну та розумінню. Включення інтерактивних елементів, таких як віртуальні тури, доповнена реальність та інтерактивні освітні ігри, може збільшити залученість відвідувачів та зробити вивчення історії мистецтва більш захоплюючим. Практична значущість. У статті представлено можливості для глобального культурного обміну через міжнародні музейні партнерства та онлайн-платформи із залученням потенціалу цифрових інструментів для розширення доступу до культурних ресурсів. Це включає обговорення проектів, що дозволяють віртуальну «подорож» між музеями світу та доступ до їхніх колекцій мініатюр, що сприяє міжкультурному діалогу та співпраці.

Посилання

Білецька В. Історія європейської портретної мініатюри XVIII–XIX століть. Київ: Либідь, 2017. 32 c.

Варчук М. Етапи колекціонування європейської портретної мініатюри XVI–XIX століть. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2023. № 3. С. 136–141.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького. URL: https://lvivgallery.org.ua/(дата звернення : 17.04.2024).

Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. URL: https://khanenko.museum/(дата звернення : 17.04.2024).

Федорова І. Цифрові технології в музейній справі: європейський досвід. Одеса: Астропринт, 2019. 46 c.

Шевченко О. Сучасні методи збереження та презентації портретних мініатюр у музеях Європи. Львів: Національний університет імені Івана Франка, 2021. 22 с.

Adams G. European Portrait Miniatures: Artists, Functions and Collections. Cambridge: Cambridge University Press, 2018. 218 р.

Derbyshire A. The new miniatures gallery. Conservation Journal, 2005. № 51. URL: http://www.vam.ac.uk/content/journals/conservation-journal/issue-51/ (дата звернення : 17.04.2024).

Dubois A., Couvert J., Borchert T. Technical Studies of Paintings : Problems of Attribution (15th–17th Centuries): Papers presented at the Nineteenth Symposium for the Study of Underdrawing and Technology in Painting, Bruges, 11 – 13 September 2014. Leuven : Peeters Publishers, 2018. P. 138–150.

Cumming L. The Art of the Portrait Miniature in Europe. London: Thames & Hudson, 2016. 254 p.

Goldring P. The Techniques and Materials of European Portrait Miniatures. London: Routledge, 2020. 321 p.

Keil N. Die Miniaturen der Albertina in Wien. Wien : Schroll, 1977. 144 p.

Lécosse C. Quelle légitimité pour les peintres en miniature? Le petit format à l’épreuve des discours académiques. Études Épistémè. 2019. № 36. URL: http://journals.openedition.org/episteme/5287 (дата звернення : 17.04.2024).

Machado Prin V. The Conservation of a 19th Century Framed Miniature Portrait Painted on Ivory. CeROArt. 2017. Vol. 6. URL: https://journals.openedition.org/ceroart/5238 (дата звернення : 17.04.2024).

Magrani E. AI : A New Frontier in Art Authentication? Israel Public Policy Institute. 2023. URL: (http://www.ippi.org.il/ai-a-new-frontier-in-artauthentication) (дата звернення : 17.04.2024).

Mauss M. The Gift. The form for exchange in archaic societies. London : Routledge, 2002. 225 p.

Michalski S. Time’s Effects on Paintings. Shared Responsibility: Seminar for Curators and Conservators co-organized National Gallery of Canada, Ottawa and the Canadian Conservation Institute, Department of Communication. Ottawa : Tri-Graphic, 1990. P. 39–53.

Reynolds G. The Sixteenth and Seventeenth-Century Miniatures in the Collection of Her Majesty The Queen. London: Royal Collection, 1999. 319 p.

Royal Collection Trust. URL: https://www.rct.uk/collection/421414/sophia-charlotte-queen-ofprussia-1668-1705 (дата звернення : 17.03.2024).

The Tansey Miniatures Foundation. URL: https://tansey-miniatures.com/en/miniatures-painting/literature/technique (дата звернення: 17.04.2024).

The Metropolitan Museum of Art. URL: https://www.metmuseum.org/art/collection/search/358319 (дата звернення: 17.03.2024).

The Royal Collection Trust. URL : https://www.rct.uk/ (дата звернення: 17.03.2024).

Victoria and Albert Museum. URL: https://www.vam.ac.uk/collections/portrait-miniatures (дата звернення: 17.03.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-22

Як цитувати

Карпов, В. В. (2024). ЄВРОПЕЙСЬКА ПОРТРЕТНА МІНІАТЮРА У ПРОСТОРІ МУЗЕЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ. Теорія та практика дизайну, (32), 86–93. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.32.11

Номер

Розділ

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО