МОЗАЇЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

У цій статті досліджується концепція мозаїчного мислення – когнітивного стилю, що характеризується фрагментарною, нелінійною обробкою інформації та синтезом різних точок зору – як потенційного чинника, що сприяє роз’єднаності студентів у традиційному освітньому середовищі. Спираючись на емпіричні дані дослідження, проведеного в Державному університеті  «Київський авіаційний інститут»(Україна) та Університеті ім. Альфреда Нобеля   (м. Дніпро, Україна), які показали, що лише 36% студентів мають мозаїчне мислення (більше половини – на низькому рівні), у статті стверджується, що невідповідність цього когнітивного стилю традиційним педагогічним цінностям, вкоріненим у доцифрову освіту, поглиблює втрату мотивації. Контекстуалізуючи мозаїчне мислення в ширшому контексті факторів залучення учнів, дослідження ставить під сумнів припущення про його універсальність і підкреслює його роль як дестабілізуючої сили в сучасних класах.