НАВЧАННЯ АНОТУВАННЮ ЯК ОДИН ІЗ ДІЙЄВИХ СПОСОБІВ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЦІЛЬОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕКСТУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2786-5487.1.20310Ключові слова:
анотація, науковий дискурс, текст, зміст тексту, композиція, інтертекстуальність, функціональна ознакаАнотація
Концепт «анотація» досліджується у статті з двох аспектів і позицій – як важливий, але другорядний елемент у рамках наукової роботи, і як невід’ємний атрибут журналістської діяльності у процесі збору, опрацювання і підготовки до оприлюднення інформаційного продукту. Крізь призму жанрології зроблена спроба простеження і співпадіння процесів оформлення і передачі змісту тексту (висловлювання) з метою отримання первісної інформації про якусь наукову працю чи орієнтації і привернення уваги аудиторії (споживача) до центрових інформаційних моментів у журналістиці. Проаналізовано критерії поділу і класифікаціїі анотації на різні види, розглянуто їхню структуру, досліджено поетапні цикли анотування при створенні письмових робіт з опорою на текст. На основі цих чинників стає можливим вибір і оцінка важливості/потрібності матеріалу, що розглядається, застосовуються здобуті комплексні уміння і навички роботи з будь-якими масивами інформації. Це має велике значення для студентів будь-якого освітнього профілю і спрямування загалом, і для представників масмедіа зокрема. Відзначено, що методика ефективного добування інформації та її виокремлення з тексту справді нагадує реальний пошук інформації як в науці, так і в журналістиці. Згідно загальноосвітньої потреби висунута ідея повернення в навчальний процес освітньої компоненти «Анотація» бодай на рівні факультативу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній заклад середньої освіти – доуніверситетська підготовка – заклад вищої освіти

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.