РОЗРАХУНОК ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЦЕОЛІТНИХ ФАЗ У МОРДЕНІТ-КЛИНОПТИЛОЛІТНИХ ПОРОДАХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.23.1129Анотація
Зроблено розрахунок індивідуальних хімічних складів морденіту і клиноптилоліту, що співіснують в цеолітовмісних породах, та визначено вплив на них кислотного модифікування. Для дослідження були використані зразки порід Закарпатського родовища (с. Ліпча) з різним вмістом морденіту і клиноптилоліту.
Посилання
Гомонай В.И., Голуб Н.П., Секереш К.Ю. Адсорбция ионов тяжелых металлов Ni2+и Cr3+ на природном цеолите // Экотехнология и ресурсо-сбережение. – 1996, № 2. – С. 65–67.
Cerjan-Stefanovic S., Curkovic L., Filipan T. Metal ion exchange by natural zeolites // Croat. Chem/ acta. – 1996. – 69, № 1. – Р. 281–290.
Челищев Н.Ф., Володин В.Ф., Крюков В.Л. Ионообменные свойства природных высококремне-земных цеолитов. – М.: Наука, 1988. – 176 с.
Бобонич Ф.М., Патриляк Ю.Г., Волошина Ю.Г. Влияние химического модифицирования на каталитические свойства морденит-клиноптило-литовой породы в реакции гидроизомеризации н-гексана //Теорет. и эксперим. химия. – 1997. – 33, № 6. – С. 385–389.
Patrylak K.I., Bobonych F.M., Voloshyna Yu.G. Ukrain mordenite-clinoptilolite rocks as a base for linear hexane isomerization catalyst // Applied catalysis A General. – 1998, № 174. – Р. 187–198.
Михеев В.И. Рентгенометрический определитель минералов. – М.: Госгеолтехиз-дат, 1957. – 868 с.
Онищенко А.Д., Турутина Н.В., Бобонич Ф.М. Влияние термообработки на структурно-сорбционные свойства морденитовых пород Закарпатья // Укр. хим. журн. – 1988. – 54, № 2. – С. 131–134.
Беленькая И.М., Дубинин М.М., Криштафори И.И. Образование и свойства водородной формы морденита. Сообщ. 2 //Изв.АН СРСР. Сер.хим. –1968. – №10. – С. 2184.
Сендеров Э.Э., Хитаров Н.И. Цеолиты, их синтез и условия образования в природе. – М.: Наука, 1970. – 282 с.
Струа Г.И., Джапаридзе Н.В., Манджгаладзе И.Г. Влияние катионного мофицирования на физико-химические свойства природного клиноптилолита // Синтез цеолитов с разнозарядными катионами. – Тбилиси, 1986. – С.74–79.
Чедищев Н.Ф., Беренштейн Б.Г., Володин В.Ф. Новый тип минерального сырья. – М.: Недра, 1987. – 176 с.
Онищенко А.Д., Турутина Н.В., Ильин В.Г. Влияние кислотной обработки на физико-химические свойства морденитовых пород Закарпатья // Укр. хим. журн. – 1988. – 54, № 4. – С. 361– 364.
Наседкин В.У., Наседкина В.Х. Генетические и морфологические типы клиноптилолит-морденитовой минерализации вулканических областей // Природные цеоли-ты. – М.: Наука, 1980. – С. 122–134.
Беленькая И.М., Войон Й., Дубинин М.М. Адсорбционные свойства и структура водородных форм морденита и клиноптилолита // Адсорбенты, их получение, свойства и применение. – Л.: Наука, 1978. – С. 113–116.
Чарквиани М.К., Цицишвылы Г.В., Цинкцкаладзе Г.П. Инфракрасная спектроскопия природных высококремнистых цеолитов // Природные цеолиты: Тр. Сов.-Болг. симпоз. Тбилиси, 29-31 окт. 1976 г. – Тбилиси, 1979. – С. 259.
Челищев Н.Ф., Беренштейн Б.Г. Клиноптилолит // Обзор, Сер. 4. – М., 1974. – 39 с.
Буцко З.Л., Бобонич Ф.М., Ершов Б.М. Изучение процессов декатионирования и деалюминирования природного морденита при кислотной обработке. – Ужгород, 1984. – 12 с. – Деп. в УНИИНТИ. 01.04.85, № 660 УК – 85.
Downloads
Як цитувати
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
