НОВІ ПРІОРИТЕТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

Abstract

У статті обґрунтовується потреба у корекції цілей сталого розвитку, затверджених у 2015 році, у зв’язку із втратою проектом глобалізації свого інтегративного значення, і набуття іншого – протилежного. Акцентується увага на кардинальній зміні вектору цивілізаційного розвитку людства, спричиненого поширенням COVID-19. За відносно малий проміжок часу інтегративна політика відкритості глобалізації набула зворотного характеру: локальності, закритості кордонів та зовнішнього дистанціювання. Передумови такої кардинальної зміни існували завжди – це і виклики тероризму, і нерівномірний розподіл природних ресурсів та капіталу між країнами, і тривала спроба ігнорування проблем соціального захисту населення у глобальних масштабах. Глобальна біологічна загроза змушує надати соціально-філософську оцінку як цілям сталого розвитку, так і шляхам їхнього досягнення в новій соціальній реальності.