Лисенківщина – термін, який увійшов в широкий обіг в роки перебудови. Під ним розуміють практику боротьби з конкурентами задопомогою владних структур. Лисенківщина склалася в СРСР в умовах жорсткого розподілу коштів на наукові дослідження безвсебічної експертизи та без урахування стану світової науки. Сутність лисенківщини – в культі і монополії одного вченого, тоді якйого опоненти піддаються за допомогою каральних органів шельмуванню і переслідуванню, аж до знищення. Академік Т. Д.Лисенко і його прихильники добилися за допомогою владних структур в 1930-1960 рр. монопольного становища в біологічнійнауці СРСР. Десятиліття панування лисенківщини виявилися важким тягарем для вітчизняної науки, економіки та сільськогогосподарства. Вони перекреслили багато реальних досягнень генетики, затримали «зелену революцію». Цей збиток відчутний і внаші дні: псевдонаучні ідеї Т. Д. Лисенко були впроваджені у викладання біології в середній та вищій школі, і кілька поколіньлюдей були позбавлені можливості отримати правильні уявлення про основні закони біології.
