ФРЕНСІС БЕКОН – БАТЬКО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

П. А. Кравченко, В. М. Мешков

Анотація


Серед філософів Нового часу Ф. Бекон посідає провідне місце, тому що він перший і єдиний з самого початку наукової революції XVII в. виконав виключно складну і важливу роботу – провів філософсько-методологічний аналіз стану наукового знання, його структури і позначив перспективи його подальшого розвитку. Труднощі поставленого англійським філософом завдання полягали в тому, що на початку XVII ст. науки являли собою здебільшого аморфні, несформовані дисципліни, переважно завантажені накопиченими дослідними даними. У цей час у західноєвропейській науці відбувався складний процес переходу від емпіричної стадії розвитку до теоретичної. Тому є достатні підстави назвати Ф. Бекона засновником західноєвропейської філософії науки. У ході нашого дослідження були виявлені наступні особливості філософсько-наукового дискурсу Ф. Бекона: маючи розвинене історичне мислення, Бекон рекомендував філософам і вченим використовувати очищений від застарілих забобонів досвід історії філософії і науки. Він істотно поглибив методологію побудови історичного знання і вказав перспективи його подальшого розвитку. На відміну від своїх сучасників, Ф. Бекон мислив системно, намагаючись впорядкувати і структурувати досить різноманітне філософсько-наукове знання. Йому вдалося побудувати своєрідну піраміду наук, на вершину якої він водрузив «першу філософію» і «метафізику» як загальнонаукові науки. При цьому він розглядав філософію в нерозривній єдності з науками про природу. Для Ф. Бекона була характерна теоретична спрямованість його думки на пізнання сутнісних причин процесів, що відбувалися. Одним з помітних проявів наукового дискурсу Ф. Бекона була наполеглива спрямованість на практичне використання наукових знань на благо суспільства і людей, а також всебічний розвиток експериментальних досліджень. Популярність філософсько-наукових поглядів засновника західноєвропейської філософії науки серед вчених Європи значною мірою сприяла розбудові західноєвропейської науки і її подальшому успішному розвитку.


Ключові слова


філософсько-науковий дискурс; структуризація наукового знання; наукова революція; емпірична стадія розвитку науки; теоретична стадія розвитку науки

Посилання


Бэкон Ф. Сочинения. В 2-х т. – М.: Наука, 1971, 1972. – Т. 1. – 590 с.; Т. 2. – 582 с.

Боголюбов А. Н. Роберт Гук / А. Н. Боголюбов. – М.: Наука, 1984. – 239 с.

Лейбниц Г. Сочинения. В 4-х т. – М.: Мысль, 1983, 1984. – Т.2 – 696 с.; Т.3. – 734 с.

Рассел Б. История западной философии / Б. Рассел. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. – 992 с.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована

 

ISSN 2412-2157 (Online), ISSN 2411–5606 (Print, VNAU)