Use of the “Sheme Theory” for decision of tasks of allocation of material resources

Authors

  • Є. Б. Артамонов Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11414

Abstract

The history of development of evolutionary algorithms totals more than twenty years. Was developed hundreds methods and thousand algorithms, but this theme still will be long to remain inexhaustible. And in this article is considered using by genetic algorithm of the theory “sheme” for allocation of material resources, and also possibility of forming of minimum requirements in relation to the expense parameters of projects

References

Вороновский Г.К. и др. Генетические алгоритмы, искусственные нейронные сети и проблемы виртуальной реальности, монография, - X.: Основа, 1997. - 112 с.

Артамонов Є.Б., Артамонова В.О. Удосконалення генетичного алгоритму для вирішення оптимальних задач із змінною мірою точності, - Київ, V Міжнародна науково-технічна конференція Авіа-2003 - С. 14.135.

Батищев Д.И., Скидкина Л.Н. Глобальная оптимизация с помощью эволюционно-генетических алгоритмов / ВГТУ, Воронеж, Традиция, 1994. - 150 с.

Downloads

Issue

Vol. 1 No. 12 (2005)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).