МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

В.П. Бабак; П.М. Павленко; П.О. Руденко

doi:10.18372/2306-1472.20.993

МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Автор(и)

В.П. Бабак Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ
П.М. Павленко Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ
П.О. Руденко Чернігівський державний інститут економіки і управління

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.993

Анотація

Проведено аналіз методів автоматизації технічної підготовки виробництва, які базуються на сучасних інформаційних технологіях. Запропоновано підходи до вирішення проблем технічної підготовки виробництва

Біографії авторів

В.П. Бабак, Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ

д-р техн. наук

(1954) закінчив Київський політехнічний інститут. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Ректор Національного авіаційного університету. Директор Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Завідувач кафедри інформаційно-вимірювальних систем Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – системи технічної діагностики, інформаційно-вимірювальні системи, обробка сигналів.

П.М. Павленко, Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ

канд. техн. наук

(1955) закінчив Київський політехнічний інститут. Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник. Керівник Інженерного центру Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – інформаційні комп’ютерні технології.

П.О. Руденко, Чернігівський державний інститут економіки і управління

канд. техн. наук

(1935) закінчив Кіровоградський гірничорудний інститут. Кандидат технічних наук, професор. Завідувач кафедри стандартизації технологічної безпеки Чернігівського державного інституту економіки і управління. Напрям наукової діяльності – інформаційні комп’ютерні технології.

Посилання

Бабак В.П., Павленко П.Н., Пикула С.И. Комплексная автоматизация технической подготовки производства // Вісн. КМУЦА. – 1999. – №2. – С. 92–95.

Норенков И.П., Кузьмик П.К. Информационная поддержка наукоемких изделий. CALS-технологии. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 320 с. – http://itc.ua.

Левин А.И., Судов Е.В. Концепция внедрения ИПИ в промышленности Российской Федерации. – М.: 2001. – 30 с.

Зленко М. Технология быстрого прототипирования – послойный синтез физической модели на основе 3D-CAD-модели // CAD/CAM/CAE Observer. – №2(11). – 9 с. – 2003

Downloads

Як цитувати

Бабак, В., Павленко, П., & Руденко, П. (2004). МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ. Вісник Національного авіаційного університету, 20(2), 3–7. https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.993

Завантажити посилання

Номер

Том 20 № 2 (2004)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).