ВПЛИВ ГЕОМЕТРИЧНОГО ФАКТОРА НА ВІДНОВЛЕННЯ ПОВЕРХНІ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ВИРОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СВІТЛОДАЛЕКОМІРІВ

В.П. Бабак; В.М. Шмаров

doi:10.18372/2306-1472.19.973

ВПЛИВ ГЕОМЕТРИЧНОГО ФАКТОРА НА ВІДНОВЛЕННЯ ПОВЕРХНІ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ВИРОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СВІТЛОДАЛЕКОМІРІВ

Автор(и)

В.П. Бабак Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ
В.М. Шмаров Аерокосмічний інститут НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.973

Анотація

Проаналізовано можливості визначення координат точок поверхні великогабаритних виробів за допомогою світлодалекомірів. На прикладі вимірювальної системи з двома фазовими світлодалекомірами розглянуто вплив геометричного фактора на розрізнювальну здатність визначення координат точок поверхні. Розглянуто можливі конструкційні особливості вимірюваль-них систем, які спрямовані на зменшення дії геометричного фактора.

Біографії авторів

В.П. Бабак, Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ

чл.-кор. НАН України

(1954) закінчив Київський політехнічний інститут. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Ректор Національного авіаційного університету. Директор Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Завідувач кафедри інформаційно-вимірювальних систем Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – системи технічної діагностики, інформаційно-вимірювальні системи, обробка сигналів.

В.М. Шмаров, Аерокосмічний інститут НАУ

канд. техн. наук

(1945) закінчив Київський університет імені Т.Г. Шевченка. Кандидат технічних наук, професор Національного авіаційного університету. Директор Аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету. Президент асоціації “Укравіапром”, генеральний директор компанії “Укрспецекспорт”. Автор 26 публікацій, серед яких 22 наукові праці, 2 навчально-методичних посібника, 2 авторських свідоцтва.

Посилання

Координатные измерительные машины и их применение / А.А. Гапшис, А.Ю. Каспарайтис, М.Б. Модестов и др.– М.: Машиностроение, 1988. – 328 с.

Пшельски С. Лазерная техника в исследовании геометрических параметров инженерных сооружений //Геодезия и картография.– №4. 1992. – С.17 – 20

Плотников С.В. Быковская И.В. Исследование и разработка триагнуляционных измерителей и их промышленное применение //Наука – производству. – №2.–2003. – С. 43 – 44.

Лукьянов П.Д. Лазерные измерительные сис-темы. – М.: Радио и связь, 1981.– 455 с.

Кокурин Ю.Л. Состояние и перспективы ис-следований в области лазерной локации луны // Квантовая электроника.– Т. 3.– № 36. – 1976. – С.1189 – 1210.

Меркишин Г.В. Применение дискретных фотоприемников в интерференционных устройствах // Оптико-механическая промышленность.– № 6. – 1981. – С. 38 – 41.

Коломийцев Ю.В. Интерферометры. – М.: Машиностроение, 1976. – 296 с.

Данильченко В.П., Андрусенко А.М., Лу-кин И.В., Олейник И.С. Исследования в области метрологического обеспечения дальнометрии.– М.: Из-во НПО ВНИИМ, 1981. – С. 3 – 32.

Downloads

Опубліковано

10.07.2012

Як цитувати

Бабак, В., & Шмаров, В. (2012). ВПЛИВ ГЕОМЕТРИЧНОГО ФАКТОРА НА ВІДНОВЛЕННЯ ПОВЕРХНІ ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ВИРОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СВІТЛОДАЛЕКОМІРІВ. Вісник Національного авіаційного університету, 19(1), 60–66. https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.973

Завантажити посилання

Номер

Том 19 № 1 (2004)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).