Синтез і аналіз ефективності інваріантних алгоритмів обробки сигналів від турбулентних зон в метеонавігаційних радіолокаційних станціях
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9399Анотація
На основі Марківської моделі радіолокаційних сигналів, відбитих від гідрометеорологічних утворень, проведено синтез нових інваріантних до потужності завад алгоритмів виявлення турбулентних зон. Методом статистичних випробувань виконано порівняльний аналіз синтезованих і відомих алгоритмівПосилання
Довиак Р., Зрнич Д. Допплеровские радиолокаторы и метеорологические наблюдения. - Л: Гидрометеоиздат, 1988. - 512 с.
Прокопенко И.Г, Яновский Ф.И. Комплексный алгоритм обнаружения зон опасной турбулентности бортовым радиолокатором // Методы обработки сигналов в авиационном радиоэлектронном оборудовании: Сб. научн. тр. - К.: КМУГА, 1995. - С. 17-24.
Корнильев Э.А., Прокопенко И.Г., Чуприн В.М. Устойчивые алгоритмы в автоматизированных системах обработки информации. - К.: Техніка, 1989. - 2 2 4 с.
Prockopenko I.G., Yctnovsky F.J. Algorithms of Atmosphere Turbulence Detection with Airborne Weather Radar // IEEE Antennas and Propagation Society International Symposium Digest. - 1995. - Vol. I. - P. 294-297.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).