Eлектровідновлення аліфатичних альдегідів на алюмінієвому катоді

Автор(и)

  • Volodymyr Ledovskykh National Aviation University
  • Oleksandr Davydenko National Aviation University

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.63.8875

Ключові слова:

вуглеводні, електровідновлення, карбонільні сполуки, окиснення, олива, регенерація, сульфатно-кислий водно-спиртовий розчин, хроматографія

Анотація

Наведено результати по дослідження відновлення альдегідів аліфатичного ряду на алюмінії у водно-спиртових розчинах. Показано, що відносно висока перенапруга водню на алюмінієвому катоді сприяє ефективному перебігу процесів перетворення карбонільних сполук у відповідні насичені і ненасичені вуглеводні, причому вихід насичених продуктів електролізу зростає зі збільшенням від’ємних значень робочого потенціалу катода. За даними електролізів при контрольованому потенціалі процеси відбуваються швидко з високим виходом продуктів, що робить їх перспективними для регенерації відпрацьованих окиснених моторних нафтових олив.

Біографії авторів

Volodymyr Ledovskykh, National Aviation University

Ledovskykh Volodymyr. Doctor of chemical sciences. Professor.
Chemistry and chemical technology Department, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.
Education: Kyiv Polytechnic Institute, Kyiv, Ukraine (1962).
Research area: corrosion and defence of metals, purposeful development of PAIRS for retrofitting of oil and oil products, processes of electrochemical regeneration of oxidation of hydrocarbons and general chemistry.

Oleksandr Davydenko, National Aviation University

Davydenko Oleksandr. Graduate student.
Department of Chemistry and Chemical Technology, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.
Education: National Aviation University, Kyiv, Ukraine (2013).
Research area: processes of electrochemical regeneration of used oils.

Посилання

Venzel S.V. 1979. The use of lubricating oil in engines of internal burning. Moscow, “Chemistry”. 240 p. (in Russian).

Shashkin, P.I.; Bri, I.V. 1970. Regeneration of waste petroleum oils. Moscow, “Chemistry”. 303 р. (in Russian).

Gruze W.A., Stevens D.R. 1964. Technology of processing of oil: theoretical bases / Ed. Fingruta, I.Y. – Leningrad, “Chemistry”. 606 p. (in Russian).

Antropov L.I. 1993. Theoretical еlectrochemistry. Kyiv. Lybed. – 542 p. (in Ukrainian).

Ledovskykh V.M., Davydenko O.M., Rogova E.O. 2014. Cathode reduction of aliphatic aldehydes on cadmium electrode for regeneration of used motor oils. Proceedings of the National Aviation University. N 3. – С. 93-97(in English).

Tomilov A.P., Mayranovsky S.G., Fioshin M.J, Smirnov V.A. 1968. Electrochemistry of organic compounds. Leningrad, “Chemistry”. 592 p. (in Russian).

Beizer M., Lunda H. (eds.). 1988. Organic electrochemistry. Book. 1. Trans. with Eng. / Ed. V.A. Petrosyan, L.G. Feoktistov. M.: Chemistry. 496 p. (in Russian).

Lund H., Hammerich O. (eds.). 2001. Organic Electrochemistry. 4th ed., rev. and exp. Dekker. 1406 p.

Downloads

Опубліковано

17.09.2015

Як цитувати

Ledovskykh, V., & Davydenko, O. (2015). Eлектровідновлення аліфатичних альдегідів на алюмінієвому катоді. Вісник Національного авіаційного університету, 63(2), 106–111. https://doi.org/10.18372/2306-1472.63.8875

Номер

Том 63 № 2 (2015)

Розділ

Хімічні технології, хімотологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).