Поєднання оцінки юзабіліті електронних засобів навчання та ергономічної експертизи
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.59.6877Ключові слова:
електронні засоби навчання, ергономічна експертиза, ергономічні критерії, методи оцінки юзабіліті, оцінка юзабілітіАнотація
Проведено аналіз оцінки юзабіліті електронних засобів навчання та ергономічної експертизи. Дано визначення поняттю юзабіліті систем електронного навчання. Наведено критерії, за якими потрібно проводити оцінку юзабіліті та ергономічну експертизу. Обрано метод оцінки юзабіліті. Доведено його придатність у даному контексті. Проаналізовано основні ергономічні критерії. Описано необхідність ергономічної експертизи.Посилання
Adapted from ISO9241. Ergonomic requirements for office work with visual display terminals. International Standards Organization. 1999.
Ardito, C.; Costabile, M.F.; De Marsico, M.; Lanzilotti, R.; Levialdi, S.; Roselli, T.; Rossano, V. An Approach to Usability Evaluation of E-Learning Applications. Universal Access in the Information Society. 2006. 4(3). P. 270–283.
Burov, O.; Tsarik, O. Ergonomic evaluation of e-learning systems. Zastosowania Ergonomii. 2013. Print. Karpacz, Poland.
Burov, O.; Tsarick, O. Ergonomic interface requirements for electronic tools of educational purpose. Proccedings of the National Aviation University. Kyiv, Ukraine. 2012. N 2.
De Villiers, M. R. Multi-Method Evaluations: Case Studies of an Interactive Tutorial and Practice System. Proceedings of InSITE 2006 Conference. Manchester, United Kingdom.
Dix, A. J.; Finlay, J. E.; Abowd, G. D.; Beale, R. Human-Computer Interaction. 3rd Ed. Harlow Assex: Pearson Education Limited. 2004.
Gray, W. D.; Salzman, M. C. Repairing Damaged Merchandise: A Rejoinder. Human-Computer Interaction. 1998. 13 (3). P. 325–335.
ISO-9241. Guidance on Usability Standards. 1998. Available from Internet: <http://www.iso.ch/iso/en/ CatalogueListPage.CatalogueList?ICS1=13&ICS2=180>
Minocha, S.; Sharp, H. Learner-Centred and Evaluation of Web-Based E-Learning Environments. The 7th HCI Educators Workshop: Effective Teaching and Training in HCI. Preston united Kingdom. 2004.
Preece, J.; Rogers, Y.; Sharp, H. Interaction Design: Beyond Human-Computer Interaction. 2rd Ed. New York: John Wiley & Sons. 2007.
Quintana, C.; Carra, A.; Krajcik, J.; Soloway, E. Learner-Centered Design: Reflections and New Directions. Ed. J. M. Carroll. Human-Computer Interaction in the New Millennium. New York: AddisonWesley. 2002.
Shneiderman, B.; Plaisant, C. Designing the User Interface: Strategies for Effective Human-Computer Interaction. 4rd Ed. New York: Addison-Wesley. 2005.
Squires, D.; Preece, J. Predicting Quality in Educational Software: Evaluating for Learning, Usability and the Synergy Between them. Interacting with Computers. 1999. 11(5). P. 467–483.
SS 12.2.032-78. SSBT. Workplace when sitting. General ergonomic requirements. Moscow. 1978 (in Russian).
SSRaN 2.09.04-87. Administrative and domestic buildings. Moscow. 1987 (in Russian).
SSRaN 3.3.2.007-98. State sanitary rules and norms of work with computers video display terminals. Moscow. 1998 (in Ukrainian).
Tsarik, O. Usability evaluation of electronic learning applications for educational purpose. Proccedings of the National Aviation University. Kyiv, Ukraine. 2013. N 2 (in Ukrainian).
Zaharias, P. A. Usability Evaluation Method for ELearning: Focus on Motivation to Learn. In: CHI '06 Extended Abstracts on Human Factors in Computing Systems: Montreal: ACM Press. 2006. P. 1571–1576.
Zaharias, P. Developing Usability Evaluation Methods for E-Learning Applications: From Functional Usability to Motivation to Learn. Journal of Human. 2008. Computer Interaction. In Press.
Van Greunen, D.; Wesson, J. L. Exploring Issues for information Architecture of Web-based Learning in South Africa. South African Computer Journal 2005. 35. P. 112–117.
Ardito, C.; Costabile, M.F.; De Marsico, M.; Lanzilotti, R.; Levialdi, S.; Roselli, T.; Rossano, V. An Approach to Usability Evaluation of E-Learning Applications. Universal Access in the Information Society. 2006. 4(3). P. 270–283.
Burov, O.; Tsarik, O. Ergonomic evaluation of e-learning systems. Zastosowania Ergonomii. 2013. Print. Karpacz, Poland.
Burov, O.; Tsarick, O. Ergonomic interface requirements for electronic tools of educational purpose. Proccedings of the National Aviation University. Kyiv, Ukraine. 2012. N 2.
De Villiers, M. R. Multi-Method Evaluations: Case Studies of an Interactive Tutorial and Practice System. Proceedings of InSITE 2006 Conference. Manchester, United Kingdom.
Dix, A. J.; Finlay, J. E.; Abowd, G. D.; Beale, R. Human-Computer Interaction. 3rd Ed. Harlow Assex: Pearson Education Limited. 2004.
Gray, W. D.; Salzman, M. C. Repairing Damaged Merchandise: A Rejoinder. Human-Computer Interaction. 1998. 13 (3). P. 325–335.
ISO-9241. Guidance on Usability Standards. 1998. Available from Internet: <http://www.iso.ch/iso/en/ CatalogueListPage.CatalogueList?ICS1=13&ICS2=180>
Minocha, S.; Sharp, H. Learner-Centred and Evaluation of Web-Based E-Learning Environments. The 7th HCI Educators Workshop: Effective Teaching and Training in HCI. Preston united Kingdom. 2004.
Preece, J.; Rogers, Y.; Sharp, H. Interaction Design: Beyond Human-Computer Interaction. 2rd Ed. New York: John Wiley & Sons. 2007.
Quintana, C.; Carra, A.; Krajcik, J.; Soloway, E. Learner-Centered Design: Reflections and New Directions. Ed. J. M. Carroll. Human-Computer Interaction in the New Millennium. New York: AddisonWesley. 2002.
Shneiderman, B.; Plaisant, C. Designing the User Interface: Strategies for Effective Human-Computer Interaction. 4rd Ed. New York: Addison-Wesley. 2005.
Squires, D.; Preece, J. Predicting Quality in Educational Software: Evaluating for Learning, Usability and the Synergy Between them. Interacting with Computers. 1999. 11(5). P. 467–483.
SS 12.2.032-78. SSBT. Workplace when sitting. General ergonomic requirements. Moscow. 1978 (in Russian).
SSRaN 2.09.04-87. Administrative and domestic buildings. Moscow. 1987 (in Russian).
SSRaN 3.3.2.007-98. State sanitary rules and norms of work with computers video display terminals. Moscow. 1998 (in Ukrainian).
Tsarik, O. Usability evaluation of electronic learning applications for educational purpose. Proccedings of the National Aviation University. Kyiv, Ukraine. 2013. N 2 (in Ukrainian).
Zaharias, P. A. Usability Evaluation Method for ELearning: Focus on Motivation to Learn. In: CHI '06 Extended Abstracts on Human Factors in Computing Systems: Montreal: ACM Press. 2006. P. 1571–1576.
Zaharias, P. Developing Usability Evaluation Methods for E-Learning Applications: From Functional Usability to Motivation to Learn. Journal of Human. 2008. Computer Interaction. In Press.
Van Greunen, D.; Wesson, J. L. Exploring Issues for information Architecture of Web-based Learning in South Africa. South African Computer Journal 2005. 35. P. 112–117.
Downloads
Опубліковано
08.07.2014
Як цитувати
Burov, O., & Tsarik, O. (2014). Поєднання оцінки юзабіліті електронних засобів навчання та ергономічної експертизи. Вісник Національного авіаційного університету, 59(2), 136–140. https://doi.org/10.18372/2306-1472.59.6877
Номер
Розділ
Професійна освіта
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
