Окисна стабільність змащувальних матеріалів з фулереновими наноприсадками
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.86.15445Ключові слова:
вміст фулеренів, олива, окисна стабільність, оптична густина, смоли, фулеренові присадки, фотоелектроколориметрАнотація
Мета: Метою даної статті є дослідження можливості застосування фулеренових присадок до паливно-мастильних матеріалів для покращення їх окисної стабільності та визначення концентрації наноприсадок у вуглеводневих розчинах. Методи: У статті розглянуто метод підвищення окисної стабільності оливи Сastrol Magnetеc SAE 5w-30 шляхом добавки фулерену С60, а також методику визначення вмісту наноприсадок у вуглеводневих рідинах. Результати: Визначено оптимальні концентрації фулеренових присадок та розроблено методику фотоколориметричного визначення їх концентрацій у змащувальних матеріала, отримані данні оптичних властивостей розчинів С60 та проведені розрахунки кількісті фулерену у розчині. Обговорення: Запропоновано використання фулеренів в якості антиокиснювальної присадки, що значно поліпшує термоокисну стабільність олив та методику визначення їх вмісту.
Посилання
Danylov A.M. (2005). Prymenenye prysadok v toplyvakh [Usage of additives in fuels]. Moskva, Mir, 288 p.(in Russian)
Yefymenko V.V., Ivanov S.V., Yefimenko O.V., Polunkin Ye.V. (2010). [Perspectives of use of fullerenes as additives to oil products]. III Mizhnarodna naukovo - praktychna konferentsiia «Problemy khimmotolohii» [3rd Int. Conf. "Problems of Chemmotology"]. Kyiv. pp. 139-142. (In Ukrainian).
Ivanov S.V., Jefymenko V.V., Jefimenko O.V. (2011). [ The influence of fullerenes on the operation properties 0f fuels and lubricating materials]. Mizhnarodna naukovo-tekhnichna konferencija "AVIA-2011" [Int. Conf. "AVIA-2011"]. Kyiv. pp. 26.1 - 26.5. (In Ukrainian).
Sidorov L.N. (2000). Khimiia fyllerenov [Chemistry of fullerenes]. Sorosovskii obrazovateljnui zhyrnal - Soros Educational Journal, no 5, pp. 21-25.
Phase diagram of K-C60 system / Skokan E.V. Borisova D.Y. Sidorov L.N. // Fullerene science and technology. - 2001. - № 4. - P. 433 - 444.
https://doi.org/10.1081/FST-100107147
Sidorov L.N., Jyrovskaja M.A., Borshhevskij A.Ja., Tryshkov Y.V., Yoffe Y.N. (2005). Fullerenu [Fullerenes]. Moskva, Publishing house "Ekzamen", 688 р.
Trofimov V.Y., Shhyr D.V., Tarasov B.P. (2001). Fyllerenu - osnova materialov bydyshhegho [Fullerenes - basis of the materials of the future]. Kiev, Publ. ADEF, 132 p.
Kovtun Gh.P., Verevkin A.A. (2010). Nanomaterialu: tekhnologhii i materyalovedenie [Nanomaterials: technology and materials science]. Harkov, NNC HFTI, 73 p. (in Russian)
Karakulova E.N., Baghrii E.Y. (1999). Fyllerenu: metodu fynkcionalizacii i perspektivu primeneniia proizvodnukh [Fullerenes: functionalization methods and prospects for the application of derivatives]. Uspekhy khymyy -Advances in chemistry, no11, pp. 979 - 998. (in Russian)
Fullerenes: structural, physicochemical, and nonlinear-optical properties / Belousov V.P., Belousova I.M., Budtov V.P., Danilov V.V., Danilov O.B., Kalintsev A.G., Mak A.A. // Optical Journal. - 1997. - № 12. - P. 1081 - 1109.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).