ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ НА ОСНОВІ МЕТОДІВ ДВООЗНАКОВОГО СТРУКТУРНОГО КОДУВАННЯ ДАНИХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.38.1693Анотація
Розроблено методи оцінювання завадостійкості та самокорекції структурних кодових конструкцій під час передавання даних в інформаційно-комунікаційних системах та мережах з урахуванням забезпечення цілісності інформаційного ресурсу.
Посилання
Юдін О.К. Кодування в інформаційно-комунікаційних мережах: моногр. – К.: НАУ, 2007. – 308 с.
Юдін О.К. Обґрунтування ефективності двоознакового структурного кодування у двійковому поліадичному просторі // Проблеми інформатизації та управління. – К.:НАУ, 2006. – Вип. 2 (17). – С.137–141.
Юдін О.К. Обґрунтування взаємооднозначності двоознакового структурного представлення двійкових даних у поліадичному просторі // Вісник НАУ. – 2007. – № 1. − С. 38–42.
Bernard Sklar Digital communications // Prentice Hall PTR, 2001. – 1099 р.
Прэтт У.К. Методы передачи изображений. Сокращение избыточности. М.: Радио и связь, 2004. 263 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).