ВИКОРИСТАННЯ ВУГЛЕЦЕВИХ СОРБЕНТІВ І СОРБЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ВІД НАФТОПРОДУКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.34.1544Анотація
Досліджено сорбційні властивості вуглецевих сорбентів на основі обпилювань сосни у процесі очищення водних середовищ і складних технологічних розчинів від нафтопродуктів і з’єднань фосфору. Розглянуто можливість модифікування вуглецевих сорбентів галогеновмісними органічними з’єднаннями з метою підвищення ступеня очищення водних екосистем.
Посилання
Когановский А.М. Адсорбция и ионный обмен в процессе водоподготовки и очистки сточных вод.– К.: Наук. думка, 2002. – 240 с.
Швец Д.И., Кравченко О.В., Опенько Н.М., Ситкарев Г.Т. Углеродные сорбенты растительного происхождения для очистки воды от нефти // Экотехнологии и ресурсосбережение. – 2003. – № 4. – С. 29−32.
Кравченко О.В., Литвиненко О.О., Швець Д.І., Урвант О.С. Дослідження сорбентів для вилучення нафтопродуктів із водної поверхні // Наук. віcн. “КПІ”. – 2003. – № 3.– С. 110−114.
Яковлев В.С. Хранение нефтепродуктов. Проблемы защиты окружающей среды. – М.: Химия, 1987. – 268 с.
Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. – М.: Химия, 1984. – 448 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).