ДІАГНОСТИКА ЗНАНЬ В ЕРГАТИЧНИХ СИСТЕМАХ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.18.15360Анотація
Розглянуто методику аналізу інформаційних процесів з погляду діагностики знань оператора в ергатичній системі навчання й оцінювання вмінь оператора за допомогою еталонного підходу. Запропоновано алгоритм діагностики знань на підставі стекспискової моделі формування дерева міркувань та аналізу структури знань.Посилання
Бабак В. П., Лузік Е. В. Психолого-педагогічна підготовка викладача вищої технічної школи: проблеми та перспективи розвитку // Вісн. НАУ. - 2002. - № 3. - С. 5-14.
Немое Р. С. Психология: Учеб, для студентов высш. пед. учеб. Заведений. - М.: Просвещение; ВЛАДОС, 1995.-512с
Шибицкий В. П. Структурный метод анализа информационных систем обучения с нечетко за-данной целевой функцией // Вісн. КМУЦА. - 2000.-№ 1-2.-С. 102-109.
Шибицъка Н. М. Еталонний підхід експертного оцінювання дидактичних знань // Вісн. НАУ. - 2002. - № 3. - С. 166-170.
Downloads
Як цитувати
Бабак, В. П., Шибицький, В. П., & Ісак, А. Л. (2021). ДІАГНОСТИКА ЗНАНЬ В ЕРГАТИЧНИХ СИСТЕМАХ НАВЧАННЯ. Вісник Національного авіаційного університету, 18(3-4), 22–26. https://doi.org/10.18372/2306-1472.18.15360
Номер
Розділ
Інформаційно-діагностичні системи
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).