КЛАСИФІКАЦІЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ МІЖ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ ТА ВИБІР ЗОН НЕБЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.14.15201Анотація
Розглянуто математичну модель оцінки найкоротшої відстані між траєкторіями літальних апаратів та формування конфліктних ситуацій залежно від результатів оцінки. Особливу увагу придічено побудові траєкторій для двох літальних апаратів, знаходженню найкоротшої відстані між двома траєкторіями літальних апаратів та довірчого інтервалу для найкоротшої відстані.Посилання
Харченко В. П., Косенко Г. Г. Многоальтернативный последовательный метод в задачах ситуационного анализа воздушной обстановки // Моделирование радиоэлектронных систем и комплексов обеспечения полетов: Сб. науч. тр. - К.: КМУГА, 1996. - С. 3-10.
Кубические одномерные сплайны в статистике. Методические рекомендации для студентов механико-математического факультета / Сост. А. Г. Кукуш. - К.: КГУ, 1991. - 60 с.
Downloads
Як цитувати
Харченко, В. П., Кукуш, О. Г., Бабак, Є. А., & Закора, С. А. (2021). КЛАСИФІКАЦІЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ МІЖ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ ТА ВИБІР ЗОН НЕБЕЗПЕКИ. Вісник Національного авіаційного університету, 14(3), 79–88. https://doi.org/10.18372/2306-1472.14.15201
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
