ОЦІНЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗБИТКІВ УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА РАДІОНУКЛІДНОМУ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНОМУ ГЕНЕРАТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.32.1478Анотація
Наведено результати моделювання гіпотетичної аварійної ситуації на радіонуклідному термоелектрич-ному генераторі. Для аналізу та моделювання використано метод камерних моделей, оцінено динаміку поведінки та міграції потоків радіонуклідів в екосистемі протягом одного року після аварії, розраховано екологічний збиток.
Посилання
Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище: Навч. посіб. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – 172 с.
Голяткіна Т.М., Тихенко О.М., Криворотько В.М., Кутлахмедов Ю.О. Застосування методу камерних моделей оцінки екологічної безпеки при аваріях на радіаційних джерелах // Вісн. НАУ. – 2005. – №4. – С. 138 – 140.
Голяткіна Т.М., Тихенко О.М., Криворотько В.М. Оцінка екологічного ризику на радіоактивно забруд-нених територіях // Вісн. НАУ. – 2006. – №2. – С. 129 – 130.
Беляев С.Т. Радиоактивные выбросы в биосфере. – М.: Атомиздат, 1991. – 237 с.
Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології. – К.: Вища шк., 2003. – 319 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
