Синтез нестаціонарної системи автоматичного керування польотом літака при заході на посадку

Автор(и)

  • А. О. Краснопольський Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13588

Анотація

Запропоновано метод синтезу структури системи автоматичного керування, що допускає великий коефіцієнт підсилення без порушення стійкості. Розглянуто адаптивну систему у вигляді алгоритму і структурної схеми, що можуть бути використані у програмі бортового обчислювального комплексу на прикладі літака цивільної авіації, для автоматичного настроювання коефіцієнта підсилення, виходячи з вимог заданої стійкості перехідного процесу

Посилання

Шевелев А.Г, Критерий устойчивости типа Гурвица для линейных нестационарных динамических систем //Кибернетика и вычислительная техника. - 1986. -Вып. 69. - С. 20-27.

Шевелев АТ. Устойчивость линейных нестационарных систем автоматического управления при постоянно действующих возмущениях // Кибернетика и вычислительная техника. - 1999. - Вып. 124. - С.56-65.

Шевелев А.Г. Оценка экспоненциальной устойчивости линейных нестационарных динамических систем; критерии устойчивости // Кибернетика и вычислительная техника. - 2000. - Вып. 126. - С. 3-18.

Белогородский С.Л. Автоматизация управления посадкой самолета. - М,: Транспорт,!972. - С. 351.

Шевелев А.Г. Применение преобразования Лапласа для решения линейных дифференциальных уравнений с переменными коэффициентами //Укр. мат. журн. - 1969. - Т. 21, № 5. - С. 640-652.

Мееров М.В. Синтез структур автоматического регулирования высокой точности. - М.: Наука, 1967. - 420 с.

Downloads

Як цитувати

Краснопольський, А. О. (2002). Синтез нестаціонарної системи автоматичного керування польотом літака при заході на посадку. Вісник Національного авіаційного університету, 12(1), 97–103. https://doi.org/10.18372/2306-1472.12.13588

Номер

Том 12 № 1 (2002)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).