Використання природних і синтетичних полімерів у виробництві вуглецевих сорбентів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.76.13163Ключові слова:
вуглецеві адсорбенти, виробництво, полімерна сировина, рекомендації по застосуванню, фізико-хімічні та сорбційні випробуванняАнотація
Мета цієї статті полягає у знаходженні зв’язку між експериментальними одержаними фізико-хімічними властивостями з одного боку, і сорбційними характеристиками, з іншої деяких полімерних сировинних матеріалів та продуктів їх переробки на вуглецеві адсорбенти.
Методи, що використовувались в роботі – це визначення питомої насипної маси, вмісту летких речовин і зольності, побудова ізотерми сорбції і розрахунок внутрішньої питомої поверхні за метиленовим синім. Результати: показано, що адсорбенти, одержані із сировини з малою питомою насипною масою і великими показниками зольності, мають відносно низькі значення питомої внутрішньої поверхні і сорбційної ємності. Підвищений вміст летких речовин у сировині і карбонізатах сприяє посиленому утворенню сорбційних пор в активатах. Обговорення: при виборі полімерної сировини для виробництва вуглецевих сорбентів слід, окрім інших критеріїв зважати на її фізико-хімічні характеристики.
Посилання
Butyirin G.M. (1976) Vyisokoporistyie uglerodnyie materialyi [Highly porous carbon materials]. Moscow, Himiya., 187 p.
Kinle Kh, Bader E. (1984) Aktivnye ugli i ikh primenenie. [Active coals and their use]. Leningrad, Himiya., 215p.
Galushko L.Ya., Khazipov V.A., Pashchenko L.V. i dr. (1998) Poluchenie aktivirovannykh uglei iz fruktovykh kostochek [Obtaining Activated Coals from Fruit Bones]. Khimiya tverdogo topliva., pp 33-38.
Nikolaev V.G., Strelko V.V. (1979) Gemosorbtsiya na aktivirovannykh uglyakh. [Hemosorption on activated charcoal]. Kyiv, Naukova dumka, 286 p.
Anurov S.A., Anurova T.V., Klushin V.N., Mukhin V.M., Myshkin V.E. (2011) Poluchenie uglerodnykh adsorbentov iz rastitel'nykh otkhodov [Obtaining carbonaceous adsorbents from plant waste]. Issledovano v Rossii., pp. 199-211.
Bagreev A.A., Broshnik A.P., Strelko V.V i dr. (1999) Aktivnyi ugol' na osnove skorlupy gretskikh orekhov [Active charcoal based on walnut shell]. Zhurnal prikladnoi khimii, vol. 72, no. 3., 1001 p.
Ponomarev V.D. (1982) Analiticheskaya khimiya. Chast' 2. Kolichestvennyi analiz [Analytical chemistry. Part 2. Quantitative analysis]. Vysshaya shkola. 286 p.
Kiselev A.V. (1986) Mezhmolekulyarnye vzaimodeistviya v adsorbtsii i khromatografii: Uchebnoe posobie dlya khimicheskikh, biologicheskikh i khimiko-tekhnologicheskikh spets. vuzov [Intermolecular interactions in adsorption and chromatography: A manual for chemical, biological and chemical-technological special universities]. Vysshaya shkola., 360 p.
Greg S., Sing K. (1994) Adsorbtsiya, udel'naya poverkhnost', poristost' [Adsorption, specific surface, porosity]. Moskva, Mir., 306 p.
Brunauer S. (1948) Adsorbtsiya gazov i parov Tom 1. Fizicheskaya adsorbtsiya [Adsorption of gases and vapors. Volume 1. Physical adsorption]. Moskva., 784 p.
Karnaukhov A.P. (1999) Adsorbtsiya. Tekstura dispersnykh i poristykh materialov [Adsorption. Texture of dispersed and porous materials]. Novosibirsk, Nauka., 470 p.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).