АНАЛІТИКО-ГЕОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЛІТАКА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1256Анотація
Запропоновано аналiтико-комп’ютерний метод моделювання літаків, який дозволить на стадії проектування прогнозувати аеродинамічні характеристики літака залежно від конфігураційної схеми літака.
Посилання
Бочкарев В.В., Кравцов В.Ф., Крижановский В.А. Концепция и системы CNS/ATM в гражданской авиации. – М.: Академкнига, 2003. – 415 с.
Павлова С.В. Топологiчна оцiнка функцiональностi якостi керованої аеродинамiчної сис-теми лiтака //Вiсн. НАУ. – 2005. – №1. – С. 48–54.
Лебедев А.А., Чернобровкин Л.С. Динамика полета беспилотных летательных аппаратов: Учеб. пособие для вузов. – М.: Машинострое-ние, 1973. – 616 с.
Мхитарян А.М. Аэродинамика. – М.: Машиностроение, 1976. – 448 с.
Горбатенко С.А., Макашов Э.М., Полушкин Ю.Ф., Шефтель Л.В. Механика полета (Общие сведения. Уравнения движения): Инж. справ. – М.: Машиностроение, 1969. – 420 с.
Гультяев А. Визуальное моделирование в среде MatLab: Учеб. курс. – СПб: Питер, 2000. – 432 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).