ПОРІВНЯННЯ РОЗРАХУНКОВИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ ДИСКА ТУРБІНИ АВІАЦІЙНОГО ГАЗОТУРБІННОГО ДВИГУНА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1254Анотація
Наведено розрахунок напружено-деформованого стану диска турбіни високого тиску в двовимірній постановці декількома методами, у т.ч. методом скінченних елементів. Основною задачею було визначення найбільш оптимального методу для його подальшого застосування в моделях прогнозування ресурсу критичних елементів авіаційних газотурбінних двигунів.
Посилання
Сегерлинд Л. Применение метода конечных элементов: Пер. с англ. – М.: Мир, 1979. – 392 с.
Метод конечных элементов. Учеб. пособие для вузов / Под ред. П.М. Варвака. – К.: Вища шк. Голов. вид-во, 1981. – 176 с.
Харитон В.В. Порівняння кінцево-елементних моделей розрахунку диска турбіни авіаційного ГТД в дво та тривимірних інтерпретаціях // Наука та молодь: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2005.
Басов К.А. ANSYS в примерах и задачах / Под общ. ред. Д.Г. Красковского. – М.: Компьютер Пресс, 2002. – 224 с.
Химушин Ф.Ф. Жаропрочные стали и сплавы: Справ. – М.: Металлургия, 1983. – 201 с.
Демьянушко И.В., Биргер И.А. Расчет на прочность вращающихся дисков. – М.: Машиностроение, 1978. – 278 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).