Підвищення ефективності навігації літального апарату під час посадки за допомогою супутникової навігаційної системи
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.73.12165Ключові слова:
глобальна навігаційна супутникова система, ефективність навігації, інструментальна посадка, посадка літального апарату, точна посадкаАнотація
У цій статті представлено два алгоритми, що дозволяють підвищити ефективність навігації повітряного судна під час заходу на посадку за сигналами супутникової навігаційної системи. Перший алгоритм описує створення в просторі віртуальних опорних площин за координатами чотирьох точок на злітно-посадковій смузі та подальше обчислення горизонтального та вертикального кутового відхилення літального апарату від них. Другий алгоритм описує автономний контроль цілісності навігаційного поля в районі аеродрому за наявності в зоні видимості чотирьох супутників однієї системи. Методи дослідження: Використовувались методи планування експерименту, методи аналітичної геометрії та лінійної алгебри. Результати: Отримано нові експериментальні дані. Обговорення: Результати експериментального дослідження першого алгоритму показали принципову можливість обчислення відхилень літального апарату вказаним способом. Показано, що впровадження запропонованої технології дозволить підвищити ефективність навігації повітряних суден малої авіації під час посадки на аеродромах, які наразі не обладнані радіонавігаційними засобами для інструментальної посадки. Дослідження другого алгоритму показало, що зазначеним способом можливо зменшити кількість відмов супутникової навігаційної системи, що також позитивно впливає на ефективність навігації. Ці результати можуть бути використані у авіакосмічній галузі для зменшення кількості нельотних періодів повітряних суден малої авіації.Посилання
European GNSS Agency (2017), GNSS Market Report, Issue 5, available at https://www.gsa.europa.eu/system/files/reports/gnss_market_report_2017_-_surveying.pdf (Accessed 28 November 2017).
Konin V.V., Zagoruyko V.V. (2000) Sputnikovye navigatsionnie sistemy [Satellite navigation systems]. Money and technologies, no. 4, pp.60–63. (In Russian).
Konin V.V., Zagoruyko V.V. (2001) Obespechenie tochnyh zahodov na posadku metodami sputnikovoj navigacii vsisteme CNSATM Ukrainy [Precise landing using satellite navigation in CNSATM system of Ukraine]. Space science and technology, vol.7, no. 4, pp. 25–30. (In Russian).
Konin V., Shyshkov F. (2015). Extending the Reach of SBAS Some Aspects of EGNOS Performance in Ukraine. InsideGNSS, Januaru– February 2015, pp.50–54.
Konin V.V. (2016) Perspektivy razvitiya GNSS v Ukraine [GNSS development prospects in Ukraine]. Proceedings of Engineering Academy of Ukraine, no.2, pp.13-18. (In Russian)
International Civil Aviation Organization (2017), Global Navigation Satellite System (GNSS) Manual Doc 9849, available at https://www.icao.int/ Meetings/PBN-Symposium/Documents/9849_cons _en%5B1%5D.pdf (Accessed 28 November 2017).
State Aviation Administration of Ukraine (2013), Implementation of Performance Based Navigation (PBN) Ukraine strategy and roadmap 2013–2025, available at https://www.icao.int/safety/ pbn/PBNStatePlans/Ukraine%20PBN%20implementation%20plan.pdf (Accessed 29 November 2017).
Olevinska T.I. (2017). Ispol'zovanie virtual'noj glissady dlya vychisleniya otklonenij letatel'nogo apparata na konechnom uchastke posadki [Application of virtual glide slope for aircraft deviation calculation during landing]. Proceedings of Petersburg Transport University, no. 2, pp. 381-391. (In Russian)
Stratton D.A. Satellite landing system having instrument landing system look alike guidance. Patent US 6239745, available at https://www.google.com/patents/US6239745 (Accessed 29 November 2017).
Fleiger-Holmes S.L, Murphy T.A., Crane J.M. (2012). Airplane position assurance monitor, Patent US 20120265376 A1. Available at http://www.google.it/patents/EP2511733A2?cl=en (Accessed 29 November 2017).
Vygodskiy M.Y. (1977) Spravochnik po vysshej matematike [Reference book on higher mathematics]. Moscow, Science Publ., 852 p. (In Russian)
International Civil Aviation Organization (2006), Aeronautical communication. Annex 10 to ICAO convention, issue 6, available at https://www.icao.int/Meetings/anconf12/Document%20Archive/AN10_V2_cons[1].pdf (Accessed 29 November 2017).
Parkinson B.W., Spilker Jr J.J. (2013) Global Positioning System: Theory and Applications. Washington DC, American Institute of Aeronautics and Astronautics Publ., 793 p.
Konin V.V., Olevinska T.I. (2016) [A method of autonomous integrity control of UAV]. Tezisy nauchno-tekhnicheskoj konferencii "Problemy razvitiya global'noj sistemy svyazi, navigacii i nablyudeniya CNSATM" [Collection of theses of the scientific and technical conference «Problems of the development of the global system of communication, navigation, surveillance and air traffic management CNSATM»]. (In Russian).
Antonovich K.M. (2006) Ispol'zovanie sputnikovyh radionavigacionnyh sistem v geodezii [Satellite radio navigation systems in geodesy]. Moscow, Cartgeocentre Publ., 360 p. (In Russian).
Stepanova N.I. (2014) Ekonomika grazhdanskoj aviacii: uchebnoe posobie [Civil aviation economics: students book]. Moscow. MGTU GA Publ., 130 p. (In Russian).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).