Паралельно-послідовний алгоритм розв’язання лінійних систем алгебричних рівнянь великої розмірності методом визначальних величин
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11984Анотація
Розглянуто питання побудови паралельно-послідовного алгоритму розв ’язання систем рівнянь великої розмірності методом визначальних величин. Для пояснення роботи алгоритму наведено приклад розв ’язання системи лінійних алгебричних рівнянь одинадцятого порядкуПосилання
Воєводин В. В. Математические модели и методы в параллельных процессах - М.: Наука, 1986. - 296 с.
Максимович Н.Г. Линейные электрические цепи и их преобразования. - М.: Госэнергоиздат, 1961. -264 с.
Пухов Г.Е. Методы анализа и синтеза квазианалоговых электронных цепей. - К.: Наук, думка, 1967. - 568 с.
Нагорный Л.Я. Декомпозиция и распараллеливание алгоритмов решения систем линейных уравнений большой размерности. - К.: Знание, 1980. - 28 с.
Downloads
Як цитувати
Жуков, І. А., & Нагорний, Л. Я. (2001). Паралельно-послідовний алгоритм розв’язання лінійних систем алгебричних рівнянь великої розмірності методом визначальних величин. Вісник Національного авіаційного університету, 8(1), 154–159. https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11984
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).