Методика оцшки технічного стану авіаційної техніки з використанням моделювання на базі агрегативної інформаційної системи
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11934Анотація
Розглянуто використання агрегативної побудови програмного забезпеченняінформаційної підтримки експлуатації авіаційної техніки при моделюванніобразу технічного стану підконтрольного об'єкта.Посилання
Дубровский Н.Г., Мокроус М.Ф. Параметрические методы диагностического контроля состояния авиадвигателей. Линейные диагностические матрицы // Тр. ЦИАМ. - М.: 1981. - № 964. - 28 с.
Douglas R. Shier, К. Т. Wallenius. Applied Mathematical Modeling. A Multidisciplinary Approach. CRC Pr. -1999. - Nov. - P. 472.
Edward B. Saff, Arthur D. Snider. Fundamentals of Complex Analysis for Mathematics // Science and Engineering - 2 ed. (Febr. 10, 1993) Prentice Hall. - P. 528.
Downloads
Як цитувати
Тамаргазін, О. А., & Нізар, Х. (2001). Методика оцшки технічного стану авіаційної техніки з використанням моделювання на базі агрегативної інформаційної системи. Вісник Національного авіаційного університету, 8(1), 5–8. https://doi.org/10.18372/2306-1472.8.11934
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
