Дослідження діагностуючих параметрів мереж аеродромних вогнів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.16.11653Анотація
Проаналізовано методики випробувань ізоляції кабельних мереж аеродромних вогнів, що використовуються під час їх експлуатації. Запропоновано науково обґрунтовану методику випробування їх ізоляції відносно землі, що враховує найбільш важкі аварійні режимиПосилання
Международная организация гражданской авиации. Руководство по проектированию аэродромов. Ч. 5. Электрические системы. - Монреаль: ИКАО, 1997.-96 с.
Методики оценки соответствия нормам годности к эксплуатации гражданских аэродромов (МОС НГЭА).- М.: Воздуш. транспорт, 1992. - 145 с.
Козлов В.А., Куликович Л.М. Прокладка, обслуживание и ремонт кабельных линий.- Л.: Энергоатомиздат, 1984. - 248 с.
Downloads
Як цитувати
Нерет, В. І., & Сущенко, О. А. (2003). Дослідження діагностуючих параметрів мереж аеродромних вогнів. Вісник Національного авіаційного університету, 16(1), 137–140. https://doi.org/10.18372/2306-1472.16.11653
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
