МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНОГО ДІАГНОСТУЮЧОГО ПАРАМЕТРА МЕРЕЖ АЕРОДРОМНИХ ВОГНІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.18.15425Анотація
За даними нормативних документів і на підставі досвіду експлуатації проаналізовано діагностуючий параметр - опір ізоляції кабельних мереж аеродромних вогнів відносно землі. Досліджено фізичну модель пробою ізоляції цих мереж. Запропоновано методику визначення мінімально припустимого значення цього параметра.
Посилання
Международная организация гражданский авиации. Руководство по проектированию аэродромов. Ч. 5. Электрические системы. - Монреаль: ИКАО, 1997.-96 с.
Гусак А. А., Дворкин В. Р., Шустерман В. Ю. Минимальное эксплуатационное значение сопротивления изоляции кабельных колец светосигнальных систем посадки // Адаптивные системы технической эксплуатации авиационного оборудования. - К.: КНИГА. - 1989. - С. 124-128.
Методика оценки соответствия нормам годности эксплуатации гражданских аэродромов (МОС НГЭА). -М.: Воздуш. трансп., 1992. - 145 с.
Бейер Бек В., Меллер К., Цаенгль В. Техника высоких напряжений: теоретические и практические основы применения / Под ред. В.П. Ларионова. -М.: Энергоатомиздат, 1989. -553 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
